28 листопада 2016 р. відбулося четверте в цьому році засідання вченої ради Національного заповідника «Давній Галич». Відкрив його заступник генерального директора з наукової роботи С. Побуцький.

На розгляд членів вченої ради заповідника було винесено наступні питання:

1.Затвердження теми, напрямків та дати проведення наукової конференції, присвяченої 500-річчю Реформації.

2.Підсумки роботи Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі».

3.Різне.

З першого питання перед присутніми виступив заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук С. Побуцький. Він наголосив, що наша установа повинна стати духовним, науковим, культурним центром в Україні. Згідно з угодою про наукову співпрацю Національний заповідник «Давній Галич» тісно взаємодіє з Відділенням релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Починаючи з 2008 року установи спільно організовують і проводять релігієзнавчі конференції, побачили світ кілька збірників наукових матеріалів. Чергова наукова конференція повинна відбутися наступного року.

Члени вченої ради затвердили тему конференції: «Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», яка відбудеться 18-19 травня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич». Визначено три напрямки конференції: історичний, релігійно-філософський, дослідження сакральної археології.

З другого питання виступила вчений секретар Національного заповідника «Давній Галич» Н. Качковська. Вона підбила підсумки роботи Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі», яка відбулася 27-28 жовтня 2016 року.  Н. Качковська подякувала всім, хто брав участь у конференції, зокрема працівникам інформаційно-видавничого відділу, які підготували до друку збірник наукових матеріалів, що побачив світ напередодні проведення заходу, зачитала схвальні відгуки гостей щодо організації і проведення конференції. Вчений секретар нагадала, що слід уважніше ставитися до написання й оформлення статей, визначати мету, завдання, новизну дослідження, правильно вказувати посилання на джерела. Члени вченої ради визнали проведення вищеназваної конференції задовільним.

Конференція закінчилася, але продовжить роботу «круглий стіл», присвячений 1120-ій річниці першої письмової згадки про Галич та 650-річчю отримання Галичем Магдебурзького права, що розроблятиме стратегію формування, розвитку та функціонування духовно-культурного центру в м. Галичі, втілюватиме в життя Концепцію створення Національного українського пантеону в с. Крилос Галицького району.

Любов БОЙКО.

Працівники Національного заповідника «Давній Галич» 19 листопада 2016 року відвідали презентацію виставкового проекту «Анна Київська. Історія і сьогодення», що відбулася у залі «Арт на Мур» фортечної галереї «Бастіон» м. Івано-Франківська.

На виставці представлені унікальні артефакти, пов’язані з епохою та іменем славетної королеви Анни, доньки Ярослава Мудрого.

Організатори виставки наголосили, що Римські Папи вважали Анну найосвіченішою королевою франків, а ще  її називали найчарівнішою жінкою Франції.

Багато  цікавого про королеву Анну розповіла генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. У 1051 році Анна Ярославівна одружується з Генріхом І, королем Франції, в Реймсі. Як шлюбний посаг Анна привезла з собою Євангеліє – ілюстрований рукопис стародавнього слов’янського походження. Воно зберігалося в Реймському соборі й отримало назву «Реймського Євангелія». Багато  французьких королів складало присягу на цьому Євангелії. Анна провела більшість свого життя у Сонлісі, де 1060 року заснувала Абатство св. Венсана, аби подякувати за сина Філіппа І, який згодом став відомим королем.

Після смерті французького короля Генріха І Анна Київська правила Францією до повноліття свого сина, продовжувала бути активною королевою-матір’ю. Протягом тисячі років французи зберегли пам’ять про українську княжну та свою королеву. У місті Сонліс в Абатстві св. Венсана за нею й досі правлять Служби Божі.

Доктор історичних наук, працівник Національного заповідника «Софія Київська» В'ячеслав Корнієнко прочитав лекцію про графіті Софійського собору епохи королеви Анни. Науковець звернув увагу на те, що не тільки чоловіки робили написи на стінах собору, але є багато жіночих написів, дитячих малюнків, що засвідчує освіченість населення Київської Русі в ХІ ст. Він також зробив порівняльний аналіз графіті «Софії Київської» і храму  Св. Пантелеймона у Галичі.

Н. Куковальська й науковці Заповідника «Софія Київська» відвідали пам’ятки давнього Галича. Вони побували у Крилосі в Музеї історії Галича, в Успенській церкві й на фундаменті Успенського собору, а також у храмі Св. Пантелеймона в селі Шевченкове і в Музеї караїмської історії та культури в Галичі. Науковці обох Заповідників поділилися досвідом роботи в музейній і туристичній галузях.

Марія КОСТИК.

У Галицькій центральній районній бібліотеці відбувся літературно-мистецький захід, присвячений третій річниці початку Революції Гідності в Україні. Присутні в читальній залі бібліотекарі, учні Галицької гімназії разом з учителем історії Оксаною Іванівною Крет мали нагоду послухати поетичні і музичні твори, написані під враженням трагічних подій в Україні, а також почути відгуки про нову повість Марка Рудневича «Я з Небесної сотні», що розповідає про найстрашніші дні на Майдані в Києві.

Революція Гідності почалася 21 листопада 2013 року й була викликана зривом підписання Угоди про Європейську інтеграцію. Протестувальники, які вийшли на Майдан у Києві, вимагали політичних та суспільних змін в Україні. Мирні протести згодом переросли у масові криваві зіткнення з силовиками зі значними людськими жертвами. А пізніше був Крим і Донбас…

Бібліотекар читального залу Галина Петраш пригадала вислів: «Коли говорять гармати, то музи мовчать», зазначивши, що це не завжди так. І це засвідчують поетичні і прозові твори, написані в той буремний час. Серед них і творчі доробки галицьких авторів, учасників літературно-мистецького об’єднання «Нащадки Митуси», вміщені у збірнику «Муза не мовчить». У читальній залі лунали вірші про події на Майдані, війну на Донбасі Марії Букавин, Семена Возняка та інших авторів. А Володимир Наконечний вперше презентував слухачам власну літературно-мистецьку композицію «Пам’яті Небесної Сотні» на слова Нестора Чира, Любові Бойко. У своїх творах автори висловлюють глибокий біль і щирий жаль з приводу загибелі молодого цвіту української нації, обурення агресією північного сусіда, що безжально нищить нашу землю.

Завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик проаналізувала повість молодого письменника Марка Рудневича «Я з Небесної сотні». Через призму сприйняття головного героя твору – студента Макса зі Сміли – проходять трагічні події на Майдані під час Революції Гідності. Ми повинні завжди пам’ятати імена тих героїв, переважно молодих хлопців, котрі віддали своє життя за нашу землю.

 

Любов БОЙКО.

9 листопада, в День української писемності та мови, в Києво-Печерській лаврі відбулася церемонія нагородження переможців акції «7 чудес України: історичні міста та містечка», ініціатором і організатором якої є Фонд Миколи Томенка «Рідна країна». Акція стартувала у березні 2016 року, наше місто також долучилося до неї. 1 червня серед усіх заявок на участь від представників місцевих громад, громадських організацій, туристичних компаній, вищих навчальних закладів тощо Оргкомітет відібрав 21-го фіналіста. Протягом літа-осені вони мали можливість презентувати для журналістів та громадськості свої міста. Глядачі побачили на телеканалах України і невеликі відеоролики про Галич.

Переможці акції визначалися за сумою результатів Інтернет-голосування та опитування експертів (50/50), до числа яких входять керівники національних заповідників, музеїв, кафедр туризму вищих навчальних закладів України, науковці, представники туристичних компаній. За результатами Інтернет-голосування Галич (9,616 голосів) напередодні впевнено тримався в трійці лідерів. Випереджали його лише Хуст (Закарпатська обл., 10,538 голосів) та Біла Церква (Київщина, 10,048 голосів).

Отож Оргкомітет визначив такі міста-переможці в акції «7 чудес України: історичні міста та містечка» (за абеткою): Бердянськ (Запорізька обл.), Біла Церква (Київська обл.), Галич (Івано-Франківська обл.), Диканька (Полтавська обл.), Канів (Черкаська обл.), Ніжин (Чернігівська обл.), Хуст (Закарпатська обл.). Крім того, спецномінаціями відзначено Бердичів (Житомирська обл.), Жовкву (Львівська обл.), Теребовлю (Тернопільська обл.) як міста, що мають значний туристичний потенціал і зацікавленість місцевої громади у розвитку своїх населених пунктів. Про ці десять міст у 2017 році знімуть історичні фільми та виготовлять різноманітну поліграфічну продукцію.

На церемонію нагородження були запрошені генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин та голова Галицької міської ради Орест Трачик. Вони отримали диплом з рук Жанни Боднарук, заслуженої артистки України, в минулому галичанки, котра висловила радість з приводу того, що Галич є серед переможців.

Любов Бойко.

Фото з сайту http://7chudes.in.ua

27  жовтня в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася Міжнародна наукова конференція «Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі», у якій взяли участь науковці з Києва, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Галича.

Пленарне засідання відкрив заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький. Єпископ Івано-Франківської архієпархії Владика Йосафат Мощич поблагословив присутніх, закликав учасників конференції працювати задля відновлення історичної пам’яті, духовності, побажав усім опіки Матері Божої і сили реалізувати задумане. З привітанням і побажанням успіхів і плідної праці заради втілення в життя галицької ідеї до присутніх звернувся генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин. Він зачитав вітального листа учасникам конференції від міністра культури України Євгена Нищука. Галичан і гостей міста привітали також народний депутат України Михайло Довбенко, заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Ігор Пасічняк, голова міста Галича Орест Трачик.

Доктор історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника» Мирослав Волощук презентував нові видання з серії під назвою «Галич».

А далі частина учасників конференції, серед них доктор історичних наук, завідувач кафедри історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університету ім. І. Франка Леонтій Войтович (м. Львів), доктор історичних наук, академік Академії наук Вищої школи України Олександр Головко (м. Київ), кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства, теології і культурології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника» Ігор Коваль (м. Івано-Франківськ), генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин та ін., працювала над концепцією створення, розвитку та функціонування духовно-культурного центру в Крилосі-Галичі. Інші учасники наукового зібрання обговорили питання, що стосуються політичного, економічного, культурного життя давнього Галича. З цікавими доповідями виступили Дмитро Гордієнко, кандидат історичних наук, докторант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, провідний науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська" (м. Київ), Уляна Борняк, доцент кафедри петрографії Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів), Василь Матвєєв, молодший науковий співробітник сектора архітектурної археології Державного Ермітажу (м. Санкт-Петербург, РФ), Олексій Зажигалов, старший науковий співробітник сектора археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ), Маріанна Бацвін, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу фондів Національного заповідника «Давній Галич» (м. Галич), Андрій Федорук, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (м. Чернівці) та ін. За результатами роботи конференції було прийнято резолюцію, в якій, зокрема, наголошується, що колектив Національного заповідника «Давній Галич» розроблятиме стратегію формування, розвитку та функціонування духовно-культурного центру в м. Галичі; спільно з Івано-Франківською ОДА, Івано-Франківською обласною радою, Галицькою РДА та Галицькою районною радою буде проводити роботу з втілення в життя Концепції створення Національного українського пантеону в с. Крилос Галицького району.

Напередодні побачив світ збірник матеріалів конференції, який підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич».

Любов БОЙКО.

У рамках відзначення 160-ої річниці від дня народження та 100-річчя від дня смерті І. Франка 18 жовтня в Рогатині відбулася ІV Регіональна наукова конференція «Рогатинська земля: історія та сучасність». Організували її освітяни з ініціативи Львівського земляцтва братів-Рогатинців за підтримки місцевої влади.

У конференції взяли участь львівські та івано-франківські науковці, освітяни з Рогатина, краєзнавці з Бережан, співробітники Національного заповідника «Давній Галич». З цікавими доповідями про життєвий і творчий шлях Івана Франка виступили львів’яни – доктор історичних наук, професор історії, проректор Львівського торговельно-економічного університету Степан Гелей, доктор філології, професор Львівського національного університету ім. І. Франка Михайло Гнатюк, доктор історичних наук, професор Інституту народознавства НАН України Роман Кирчів, професор кафедри соціальної та економічної географії ЛНУ ім. І. Франка Степан Кузик, письменники Роман Коритко та Зиновій Легкий, краєзнавець, член управи Львівського земляцтва братів-Рогатинців Ярослав Польовий, гості з Івано-Франківська – доктор філологічних наук, професор ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника» Роман Голод, доктор філологічних наук, професор Івано-Франківського інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Федунь, отець Орест Смицнюк (м. Івано-Франківськ).

Про творчі взаємини І. Франка з бережанцями, відзначення роковин Великого Каменяра у Бережанах Тернопільської області розповіли учений секретар Державного історико-архітектурного заповідника Надія Волинець, директор музею Б. Лепкого Ірина Ухман, краєзнавець Ігор Крук. Завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич» Любов Бойко та завідувач науково-дослідного відділу установи Марія Костик виголосили доповіді «Питання етнографії та краєзнавства у працях Івана Франка» та «Іван Франко – дослідник історії і культури українського народу». Про ставлення І. Франка до галицького фемінізму розповіла заслужений вчитель України Віра Мединська з Рогатина, а свою творчу роботу про Каменяра прочитала учениця 11 класу Рогатинської гімназії імені Володимира Великого, переможець Міжнародного конкурсу «Мій рідний край» Ганна Бордун. Як запевнили організатори заходу, доповіді учасників конференції будуть опубліковані в окремому збірнику.

Іван Франко створив цілу епоху в культурі. Важко назвати ділянку, в якій би не виявилась невичерпна енергія цього невтомного просвітителя. Як зазначали науковці, творча спадщина видатного письменника, науковця, публіциста, громадського діяча буде зібрана в 100-томному виданні.

Любов БОЙКО.

Проблеми щодо розробки стратегії створення, розвитку та функціонування духовно-культурного центру в селі Крилос та місті Галичі були обговорені на зустрічі в заступника голови обласної  державної адміністрації Ігоря Пасічняка.

До зустрічі були запрошені перший заступник голови Галицької районної державної адміністрації Микола Попович, голова районної ради Павло Андрусяк, начальник управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації  Володимир Федорак, генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин, директор Інституту туризму Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Володимир Великочий, доктор  історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Мирослав Волощук, спеціалісти управління культури та науковці заповідника.

–  Сьогодні є необхідність подальшого поглибленого наукового розгляду існування і ролі Галича в контексті української та європейської історії, з метою вивчення і збереження історичного, духовного і культурного надбання галицької громади. Тому ми повинні знайти те ядро на якому будуватиметься туристичний розвиток у Галичі-Крилосі, – висловив думку щодо мети зустрічі заступник очільника облдержадміністрації.

– Зважаючи на те, що 27 жовтня Національним заповідником «Давній Галич» буде проведено міжнародну наукову конференцію «Галич і галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні і Європі», до участі в якій долучилося чимало провідних світил української історичної науки, є пропозиція в рамках конференції запропонувати науковцям дискусійну панель, і обговорити проблеми щодо розробки стратегії створення,  розвитку та функціонування духовно-культурного центру, – зазначив Павло Андрусяк.

– Зважаючи на те, що ми наближаємося до відзначення 1120-річчя першої згадки про Галич, слід розглянути й можливість спорудження сучасного музею історії Галича, а також  перепоховання останків князя Осмомисла в Галицькій землі, – продовжив думку голови ради Микола Попович.

–  Ми маємо історичний фон – Галич. Нам не потрібно вигадувати колесо. Національний заповідник «Давній Галич» має розроблену стратегічну концепцію і цілий ряд пропозицій щодо вирішення даних проблеми  шляхом реставрації, консервації, музеєфікації та реабілітації культурної спадщини давнього Галича й формування на цих об’єктах бази історичного, релігієзнавчого та патріотичного туризму. Але нам необхідно звернути увагу й  формування структури рекреаційних ресурсів призначених для перебування туристів різних вікових груп (альтернативних туристичних об’єктів, обладнаних місць для розваг та відпочинку туристів, дитячих майданчиків), інфраструктури для приїжджих туристів, мережі під’їзних шляхів до туристичних об’єктів, обладнаних автостоянок тощо. Сьогодні для Галича це проблема номер один і вимагає чималих коштів.  Крім того ми з року в рік говоримо про необхідність  музеєфікації фундаменту Успенського собору, реставрацію каплиці святого Василія Великого, здійснення капітального ремонту Митрополичих палат, проведення ремонтних робіт у храмі Пантелеймона, завершення робіт по Галицькому замку. Не забуваємо й про популяризацію Галича через друковані видання. Зрештою, цей список можна продовжувати. І зауважте частину робіт ми намагаємося здійснювати власним коштом і силами. Нам потрібна підтримка. Тоді стане можливим вирішення викладених вище проблем, – зазначив Володимир Костишин.

Підводячи підсумок зустрічі і зважаючи на актуальність проблем учасниками було вирішено донести інформацію про створення духовно-культурного центру в селі Крилос та місті Галичі  до учасників наукової конференції 27 жовтня, створити «дискусійну панель» і робочу групу з дослідження проблеми ти підготовки наукової концепції розвитку заповідника, з обґрунтуванням основних завдань для виконавців робіт.

 

 

Ярослав ПОТАШНИК

Душа моя поверх одежі

І славу жебрають слова,

Поволі звужуються межі,

А я, ти знаєш, ще жива…

І вже, ти знаєш, анітрохи

Не жду на війнах прикриття,

Лиш дні мої, мов скоморохи,

Підімітовують життя.

Цими днями,  чи не вперше, галичани мали змогу відчути і подив, і захоплення, перейнятись чутливістю до вібрацій часу і порухів людської душі, глибокою філософічністю, багатою образністю і метафоричністю – усім тим, що творить красу рідного Слова.

А ще, через призму ідей і образів по-іншому зрозуміти світ і взаємодію з ним,  дослухатися до мелодії Карпат, відображеної у чудових світлинах завдяки своєрідним сакральним символам – мандалам.

Все це відбувалося під час зустрічі з  прекрасним мистецьким тандемом – поетесою і фотохудожником, Властою  Власенко та Русланом Трачем, які завітали до Картинної  галереї  Національного заповідника «Давній Галич» з творчим етно-проектом «МольфАРТ».

Власта Власенко лауреат літературної премії імені Бориса Нечерди заснованої Лігою українських меценатів та редакцією журналу «Київ», премії ордену карпатських лицарів літературного фестивалю «Карпатський Пегас».

З  цих віршів випливало  щось нерозгадано-ностальгійне, переливаючись із  звучанням молитовної музики, яку може чути тільки жіноче серце. Вірші впліталися в світлини фотохудожника, в створені ним мандали і утворювали єдину візуальну композицію.

Затамувавши подих, під звуки дримби  присутні слухали  поезію, написану чудовою мовою з елементами гуцульського діалекту,  як в традиційній манері, так і в модерному стилі.

Руслан Трач  народився у Верховині, серед  гір, якими скріплений його гуцульський характер. Для нього  Карпати – це не просто натхнення. Це усі смисли, які дають розуміти, для чого народився, для чого призначений. Митець уже добре відомий автентичними фотографіями та проектами «Инчий світ», «Сім ночей», асоціативними картами «Бакунтові ключі».

Він є автором та учасником ряду  виставок та унікальних мистецьких проектів, суть яких – у збереженні і розвитку карпатської, зокрема, гуцульської культури. Для нього  захоплення фотографією це не лише спосіб доторкнутися до невидимого світу, а й пошук внутрішньої гармонії в сучасному динамічному суспільстві.

Ці двоє молодих, здавалося б, різних  людей поєдналися у творчому проекті «МольфART», злучивши воєдино світлину і поезію з метою створення окремого виду мистецтва наповненого енергетикою Карпат і розумінням глибин гуцульського світосприйняття.

 

Ярослав Поташник

У ювілейний рік Івана Франка наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич» побували у Франковому краї – в с. Нагуєвичі, що на Львівщині. Але насамперед галичани відвідали унікальні дерев’яні храми, що увійшли в список Світової спадщини ЮНЕСКО – церкву Зішестя Святого Духа ХVІ ст. в Рогатині та церкву Святого Юра ХV–ХVІ ст. в Дрогобичі, послухали цікаві розповіді екскурсоводів.

Рогатинська Свяходухівська церква – одна з найстаріших в Україні, дослідники датували її по-різному – ХІІ ст., 1481 р., 1562 р., 1567 р. Останньою в науковій літературі утвердилася дата, відчитана на внутрішній північній стіні нави мистецтвознавцем В. Вуйциком – 1598 рік. У церкві зберігся іконостас 1650 р.,  що є однією з найцінніших пам’яток українського мистецтва, а також образи старого іконостаса кінця XVI ст. та ікони XVII–XIX ст. з храмів Рогатинщини.

Цікавою є історія церкви Святого Юрія в Дрогобичі. Первісний дерев’яний храм на цьому місці був у ХV столітті. Та приблизно у 1656 р. зі с. Надіївка, що поблизу Долини, привезли іншу розібрану церкву. Її, мовляв, обміняли на сіль і притягнули на волах до Дрогобича. Протягом свого існування церква бачила і перебудови, і ремонти, та її вигляд залишився збереженим з ХVІІ століття.

На батьківщині Івана Франка – в с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області – розташований Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі». До нього входять меморіальний (літературний) будинок І. Я. Франка, музей-садиба батьків Івана Яковича Франка та природний комплекс «Стежки Івана Франка». Музейні працівники провели для колег з Галича цікаву екскурсію.

Музей-садиба батьків І. Франка відтворена в 1981 році за етнографічним нарисом письменника «Моя вітцівська хата». До садиби входять хата, кузня Якова Франка, батька письменника, стодола, пасіка та незрівняний яблуневий сад. У хаті зберігаються речі, яких торкалась рука Великого Каменяра: обідній стіл родини, книжки, ікони.

В меморіальному будинку І. Я. Франка зібрано чимало документів, що розповідають про життя і творчість письменника, багато картин і фотосвітлин, на яких зображений Великий Каменяр, прижиттєві й пізніші видання його творів. На подвір'ї є пам'ятник І. Франку та рельєфи із зображеннями класиків світової літератури.

Такі подорожі дають змогу глибше відчути своє коріння, збагатитися духовними скарбами рідної землі.

Любов Бойко.

У Галицькій районій бібліотеці 12 жовтня пройшов День краєзнавства, присвячений 815-тій річниці від часу народження Данила Галицького. Його зініціювала і провела завідувач краєзнавчим відділом бібліотеки Богдана Кривоніс.

Данило Галицький - це видатна постать нашої історії, політик, військовий діяч, дипломат. Він утвердив традиції державотворення на галицько-волинських землях, вів тверду міжнародну лінію, яка була спрямована у Західну Європу. Титул короля, який був наданий Папою Римським, ставив Галицько-Волинську державу в один ряд із такими країнами Європи, як Польща, Угорщина, Франція, Англія, котрі теж були королівствами в епоху середньовіччя. Разом з тим Данило-король дбав про розбудову міст, на вищий щабель підніс військову справу, розбудовував за західним вектором зовнішню політику.

Доля не завше була прихильною до нього. Малим він з братом Васильком залишився без батька і мусів багато років боротися за батьківську спадщину. Отримавши у володіння Волинь, він продовжував боротися за Галич і зумів об’єднати дві частини колись могутнього князівства. Данило Галицький вів боротьбу із зовнішніми і внутрішніми ворогами, якими вважав галиицьких бояр. Однак ця боротьба підірвала державні устрої, а навала монголо-татар призупинила подальший розвій держави. Проте це не завадило Данилові залишатися вірним своїй землі і  піднятися до вершин слави.

Про ці та інші факти із його життя для учнів 9-тих класів Галицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, що були запрошені на цей захід, розповіли співробітники Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик та Іван Драбчук. Цікава розповідь, сподіваємось,  викликала в учнів пізнавальний інтерес до історії і вони, як галичани, повинні пишатися тим, що по їх землі ступали такі велетні історії, як Данило Галицький, і продовжувати його справу в майбутньому.

Іван Драбчук

Page 10 of 48

Expeditions

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідницька експедиція Заповідника. Науковим консультант...

28 Mar 2011 Hits:4002

Read more

Architecture

The Castle of Halych

The prominent historian, one of the researchers of ancient Halych A. Petrushevych considered, that t... Read more

05 Apr 2011 Hits:15600

Churches of the Karmelits

In the war-time in 1655 the church and the buildings of the monastery were blasted and emptied. The ... Read more

02 Apr 2011 Hits:15235

The Churche of the Nativity

Nobody of researchers was lucky enough to set the date of the constructions of the church, although ... Read more

02 Apr 2011 Hits:1741