Вихід у світ нової книги – це знакова подія не тільки у житті авторів, але й тієї місцевості, про яку вона написана. Для нас відрадно те, що ця нова книга про Галич – місто, яке навіть самою назвою може багато що розказати. Приємно й те, що презентація книги пройшла теж у Галичі. А це означає, що місто із славною історичною традицією може і тепер впевнено заявити про себе.
Мова про нову книгу Ігоря Коваля та Івана Миронюка «Сучасна археологія княжого Галича та Галицької землі» (Івано-Франківськ, «Нова Зоря», 2015 р., 320 с.)..
Її предсталення на широкий читацький загал відбулося у Національному заповіднику «Давній Галич». Оскільки книга «археологічна», а її автори не є археологами за фахом, тому, насамперед, слово для виступу було надано археологам-професіоналам, які повиннні були налаштувати присутніх на сприйняття висвітленого у ній матеріалу. Зазначимо, обидва науковці Тарас Ткачук і Богдан Томенчук схвально відгукнулися про появу цього видання, бо воно не тільки віддзеркалює той світ, у якому жили наші предки, але й викликає захоплення тим, що вони залишили нам у спадок. Обидва автори книги, викладачі Прикарпатського університету ім. В. Стефаника – це великі патріоти Галича і вони переконують своєю працею, що бути галичанином (і не тільки у вузькому значенні цього слова) – це престижно.
Виступ авторів книги був кардинально протилежним. Ігор Коваль розповів про свій творчий шлях дорогами «галичезнавства». Він, зокрема, сказав, що Галич для нього відкрив Роман Федорів своїм знаменитим романом «Отчий світильник». А вже тепер він, як біблійний пророк, ходить із тим «світильником» і вишукує давні перла історії галицької землі. Він радіє з того, що із цією книгою має можливість ознайомитись галицька молодь. Нагадаємо, що на презентації були учні Галицької гімназії та двох місцевих шкіл. І. Коваль висловив сподівання, що справу старшого покоління у висвітлені нашої минувшини буде кому продовжити. Адже Стародавній Галич у часи середньовіччя відігравав важливу роль в історії України та Східної Європи.
Іван Миронюк, хімік за професією, представив присутнім презентацію з нумізматики, яка є одним із розділів книги і продемонстрував, які торговельні зв’язки мали давні галичани з арабським, римським, візантійськаим та руським світом.
На презентації виступили мер м. Бурштин Роксолана Джура та заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич Семен Побуцький. На завершення заходу його ведучий Ярослав Поташник побажав авторам нових творчих звершень. Того ж зичимо їм і від себе. А ще хочемо зазначити, що нова книга – це дороговказ до нових досліджень історії давньої столиці нашого краю, які, сподіваємось, в недалекаому майбутньому отримають нове дихання. Якщо їх не випередять «чорні археологи».

Іван ДРАБЧУК

В закапелках душі надхмарної,
В закамарках думки надвільної,
Я літатиму понад хмарами
І у серці завжди буду вільною.

Відчиняєш комірчину її душі, а там – повно-повнісінько всього: і радість буття, і біль, і тихе щастя, і гірка сльоза… Та найбільше, мабуть, її – Любові до всього сущого. Господоньку, так це ж цілісінький скарб, битком наповнений думками, ідеями та мріями, котрі заховані так далеко від людських очей!
Мозок витягає їх зі сховку, як дорогоцінне серцю надбання… Приміряє… нині одне зодягне, завтра – інше… І кожне з них – наче нове… Хоча, ні, – призабуте старе, що личить і новому дню…
Отак, виймаючи із закапелків душі себе, зодягаючи у слово, аби і ви могли зазирнути у її сутність, пише Оксана Кузів.
Вона народилася у місті Бурштин. Сьогодні живе і працює в Івано-Франківську. Закінчила Львівський державний університет ім. І. Франка за спеціальністю викладач української мови та літератури. Працювала літературним редактором у газеті «Салон-плюс», коректором в обласних газетах «Івано-Франківський оглядач» та «Вечірній Івано-Франківськ», кореспондентом у Богородчанському часописі «Слово народу». Член НСЖУ з 2013 року.
ЇЇ літературний дебют відбувся 2014 року, коли побачила світ книжка прози «Адамцьо», яка була визнана «Книжкою року у молоді Прикарпаття, 2014 р.». А цими днями в картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відбулася презентація дебютного видання у царині поезії, збірки віршів «В закапелках душі».
Понад дві сотні віршів, а точніше 221, налічує збірка. І кожен поетичний рядок тяжіє до духовно-релігійного, молитовного контексту, де пережитий нею біль стає духовним віршем, світлом, а не чимось суто матеріальним, вторинним, сурогатом грубих енергій.
Впродовж всієї зустрічі, до організації якої долучились працівники Заповідника, Центральної районної бібліотеки та вчителі української мови і літератури загальноосвітніх шкіл району поетеса ділилася не болем, а тихим і добрим світлом, яке сіє між людьми. І тим, хто здатен побачити, відчути його, – ставало світліше, бо ближче до віри, надії, любові, до Всевишнього.
І щирими були слова подяки за зустріч, висловлені завідувачем методичного центру відділу освіти районної державної адміністрації Оксаною Совин та ведучими – директором Районної ЦБС Іванною Сорочинською та завідувачем науково-освітнього відділу Заповідника «Давній Галич» Ярославом Поташником.
Поетична збірка О. Кузів «В закапелках душі» щойно побачила світ. та вже знайшла своїх пошановувачів. І якщо ця книжка потрапить до рук читачеві, скажу словами автора передмови поета Ігоря Павлюка: «…для щастя потрібно дуже мало: усвідомити – що ти щасливий. Тому читайте її вголос».

Ярослав Поташник


«Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний». Під такою назвою у читальному залі Галицької районної бібліотеки пройшла година духовності. У ній взяли участь працівники бібліотеки та співробітники Національного заповідника «Давній Галич». Ведуча заходу Богдана Кривоніс розказала про Рік Божого милосердя, який розпочався 8 грудня минулого року. Вона надала стово отцю- декану церкви Різдва Христового УГКЦ Ігорю Броновському, який, як духовний пастор, ширше розкрив дане питання.
Він зокрема зазначив, що «Бог як милосердний Отець усіх нас запрошує навернутися доНього. Він постійно показує і доказує нам свою любов і у нас ніколи не повинні закрадатися сумніви, що Він може нас покинути. Милосердя є суттю нашої віри. Однак ми повинні його прийняти, а відтак віддати іншим. З Божим милосердям ми можемо багато зробити. Бо милосердя – насамперед вчинок, дія. І щоб зробити поступок милосердя не потрібні великі кошти. У скрутну хвилину підтримати людину добрим словом – це також милосердя».
Працівник бібліотеки Галина Лаврова розповіла про місію побожного християнського життя Фаустини (Гелени) Ковальської, відомої сьогодні у цілому світі проповідниці Божого Милосердя, що проголошена святою. Звичайна польська монашка, яка мала видіння, залишила для нащадків свій щоденник, ключовою основою якого є власне Боже милосердя. Завдяки сестрі Фаустині, ми маємо у наш час досить популярний образ «Ісусе, я уповаю на Тебе».
Захід було обрамлено духовними піснями та колядками. На закінчення директор Галицько ЦБС Іванна Сорочинська подякувала організаторам за підготовку, а о. І. Броновському за участь у заході і побажала, щоб наші серця завжди були наповнені Божим милосердям.
Іван ДРАБЧУК

Вічна пам’ять

Андрій Петрик народився 5 липня 1975 року в селі Нижня Липиця Рогатинського району Івано-Франківської області.
Закінчив середню школу №1 у місті Дрогобичі, де жив з батьками.
На початку 1990-х років Андрій став активним учасником Дрогобицького пласту – куреню імені Юрія Дрогобича. Знаний серед пластунів під псевдо «Синоптик», був пластовим виховником.
З 1992 по 1998 роки Андрій навчався на історичному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. А.Петрик був учасником багатьох археологічних експедицій, зокрема Галицької архітектурно-археологічної експедиції під керівництвом Юрія Лукомського – з 1995 року і до1999 року включно. Як керівник археологічної практики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка працював з 2000 р. на археологічних розкопках у Крилосі, Белзі, Угневі, Керчі, також брав участь у розкопках підземель Єзуїтського костелу та єврейського кварталу у Львові.
Головною темою наукових досліджень Андрія Петрика були боярські роди Галицької та Волинської земель з ХІ до кінця XIV ст. На цю тему він написав дипломну роботу, а також захистив 6 лютого 2007 року кандидатську дисертацію «Боярство Галицько-Волинської держави (ХІІ-XIV ст.)» на спеціалізованій вченій раді Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича. Науковий доробок А.Петрика висвітлений у численних статтях та доповідях на наукових конференціях. Також Андрій активно займався краєзнавчою роботою, його історичні довідки про такі міста, як Хирів, Дубно, стали частиною документації історико-архітектурних опорних планів цих міст.
З 2000 року Андрій Петрик працював на історичному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка – спочатку як лаборант науково-дослідної лабораторії археології та краєзнавства, згодом – як викладач кафедри всесвітньої історії, на посаді доцента кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін.
Помер Андрій Петрик внаслідок гострої ішемічної хвороби серця 18 січня 2016 року в Дрогобичі, в навечір’я Богоявлення Господнього.

До Дня Соборності України в Галицькій центральній районній бібліотеці та Національному заповіднику «Давній Галич» відбулися заходи, приурочені січневим подіям 1918-1919 рр.
Працівники Галицької центральної районної бібліотеки підготували історичний екскурс на тему: «Возз'єднання українських земель – славетна мить, що поєднала Україну». Бібліотекарі Надія Королевич та Лідія Мацькевич розповіли про найважливіші події, що передували об'єднанню українських земель в єдину державу.
У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка (УНР), а на територіях, які входили до складу Австро-Угорської імперії, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Між урядами УНР і ЗУНР практично відразу розпочались переговори про втілення ідеї соборності. 22 січня 1919 року стало кульмінацією національно-визвольних змагань нашого народу. Цього дня на Софіївському майдані в Києві був прийнятий Акт Злуки УНР і ЗУНР. Один із найпрекрасніших моментів нашої непростої, нерідко трагічної історії, назавжди залишився в пам'яті українського народу як свято Соборності України. Але до справжнього об'єднання справа так і не дійшла. Вже через кілька днів після проголошення злуки Директорія під тиском більшовицьких орд змушена була покинути Київ. На жаль, тоді Українську державу не вдалося відстояти, але події того часу залишилися в глибинній пам'яті народу, спонукаючи до змагань за волю і незалежність рідного краю.
Документальним підтвердженням обговорюваної теми стала книжкова виставка «Від Дніпра і за Карпати, по всій Україні – і до Криму, і до Сходу хай злагода лине». Головний бібліотекар відділу обслуговування Галина Петраш ознайомила присутніх з виданнями, які розповідають про важливість Акта Злуки між УНР і ЗУНР, видатні постаті нашої історії, містять документи та світлини тих часів. Зокрема, в проголошеному Центральною Радою Універсалі зазначалося: "Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України… Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка..."
У Національному заповіднику «Давній Галич» відбулися історичні читання, приурочені січневим подіям 1918-1919 рр. Завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник зачитав уровок зі спогадів міністра внутрішніх справ ЗУНР Лонгина Цегельського про урочисті події, які відбувалися 22 січня 1919 року в Києві на Софіївській площі, зокрема прийняття Акта Злуки УНР та ЗУНР. Старший науковий співробітник цього відділу Галина Величко привернула увагу до тогочасних політичних умов на українських землях.
Завідувач науково-дослідного відділу Марія Костик розповіла про історичні передумови, які склалися напередодні об'єднання українських земель в єдину державу. Вона також зробила екскурс до подій 1918 року, зокрема бою під Крутами, детально проаналізувала причини, які призвели до трагічної загибелі цвіту української нації – патріотично налаштованих, але не навчених бойової справи юнаків. Марія Володимирівна охарактеризувала найвизначніші постаті тогочасної історії – Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Миколи Міхновського, висловила своє бачення їх ролі у згадуваних подіях.
Ідея соборної Української держави постійно жила у мріях українців. На жаль, сьогодення нашої країни знову затьмарене трагічними подіями. Та сподіваємось, що Бог допоможе нашому народу вистояти і перемогти.

Любов Бойко.

Цими днями голова районної державної адміністрації Ярослав Бартків провів нараду щодо розвитку на території села Крилос духовно-історичного центру та створення «Галицького пантеону». Як зазначив керівник району, таку ідею було озвучено головою обласної державної адміністрації Олегом Гончаруком, зважаючи на те, що сьогодні для очільника області розвиток Галицького району є пріоритетним, а Крилос став паломницьким центром до Чудотворної ікони Галицької Божої Матері.
До участі в нараді були запрошені заступник голови районної ради Любов Гордійчук, керівники гуманітарних підрозділів районної державної адміністрації, директор Галицького Національного природного парку Олег Гайдук, генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин, заступник керівника установи з наукової роботи Семен Побуцький.
– Враховуючи те, що на сьогоднішній день одним із пріоритетних напрямків економічного розвитку Івано-Франківської області і Галицького району, зокрема, є туризм, – зазначив відкриваючи нараду Я.Бартків, – стратегічним орієнтиром має стати туристично-рекреаційна сфера, поєднана з розвитком історичного, релігієзнавчого та патріотичного туризму. Саме на цьому наголошує О.Гончарук і тому сьогодні слід докласти всіх зусиль до вироблення концептуально-стратегічних засад розвитку духовно-історичного центру «Давній Галич» у Крилосі – Галичі.
Думку голови району продовжив Володимир Костишин, який зосередив увагу присутніх на пропонованих Заповідником основних заходах, що стосуються реставрації, консервації, музеєфікації та реабілітації культурної спадщини давнього Галича й формування на цих історичних об’єктах бази для формування структури рекреаційних ресурсів, призначених для перебування туристів.
– Туристична галузь вимагає створення альтернативних туристичних об’єктів, обладнананих місць для розваг та відпочинку, створення інфраструктури для приїжджих туристів, якісного обслуговування і харчування, мережі під’їзних шляхів до туристичних об’єктів, автостоянок тощо, – зазначив В.Костишин.
Беручи до уваги думки і пропозиції учасників наради щодо стратегічних засад розвитку Центру, головою адміністрації запропоновано обговорити їх на державному рівні через організацію та проведення круглого столу у березні 2016 року за участю Івано-Франківського митрополита УГКЦ, народних депутатів України, представників Міністерства культури, науковців та ін., а виробивши відповідну концепцію розглянути її під час роботи науково-практичної конференції «Туристичний комплекс «Давній Галич» – духовно-історичний центр «Галицький пантеон»: створення, розвиток» у червні 2016 року, з прийняттям відповідної резолюції.
Ярослав Поташник

Ми, українці, знову маємо Різдво - народження Нового християнського року, ми співпереживаємо з «живими, мертвими і ненародженими» Вічне Різдво – народження Божого Сина, але крім того, у нас є своє Національне Різдво – вшанування напередодні роковин основних дат життя Тараса Шевченка – Месії і Мойсея українського народу. Нині нам, може, як ніколи, треба розуміти Шевченкове ясновидіння генія, його науки і його подвижництво.
З цією метою в Національному заповіднику «Давній Галич» відбувся літературно-мистецький захід, присвячений 175-річчю створення Т. Шевченком «Заповіту». Дана науково-патріотична акція мала поглиблене науково-патріотичне завдання - ретельно вивчити і проаналізувати одну з найдавніших поезій Т. Шевченка. Якраз висвітленню цієї проблеми була присвячена доповідь головного бібліографа Галицької центральної районної бібліотеки Оксани Мединської, яка на високому інтелектуальному рівні ознайомила науковців Заповідника з історією написання літературного шедевру, його історичним значенням.
У нашій науковій установі є гарна традиція: сплітати у вінок слави геніальному Кобзареві свої добрі справи. Саме про це наголосив у своєму виступі завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник. Він також зосередив увагу присутніх на тому, що силами художньо-реставраційного відділу (завідувач Олег Соболевський, вчені-реставратори – Роман Бродович, Леся Левандівська, Андрій Беглий) створено науково-обгрунтовану гіпотетичну реконструкцію макету Галицького старостинського замку – пам’ятки військово-оборонного мистецтва, презентація якого відбулася саме цього дня.
На завершення надзвичайно змістовного науково-культурологічного дійства бібліотекар Національного заповідника «Давній Галич» Любов Ониськів і старший бібліотекар Галицької ЦРБ Галина Петраш ознайомили всіх учасників з книжковою виставкою на тему «Шевченка полум’яне слово на сторожі вічності стоїть».

Мар’яна Коваль

12 січня в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася нарада наукових співробітників установи. Науковці обговорили стратегію розвитку заповідника на 2016 рік, зокрема в царині охорони та популяризації пам’яток, науково-дослідної роботи, видавничої справи тощо.
Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин, заступник директора з наукової роботи кандидат історичних наук Семен Побуцький, заступник генерального директора з питань охорони культурної спадщини Володимир Дідух окреслили завдання, які стоять перед науковими співробітниками заповідника в 2016 році. Для ефективної роботи в сучасних умовах, поліпшення туристичного обслуговування та збільшення кількості відвідувачів музеїв Національному заповіднику «Давній Галич» необхідно налагоджувати співпрацю з іншими закладами культури України, туристичними фірмами краю, а також залучати для реставрації об’єктів кошти грантодавців. Та головне, як зазначив заступник директора з наукової роботи кандидат історичних наук С. Побуцький, 70 відсотків робочого часу науковці повинні працювати над затвердженими в УкрІНТЕІ науковими темами.
З Різдвяними колядками та віншуваннями до колективу заповідника завітав молодіжний вертеп спільноти «Українська молодь – Христові» при церкві Різдва Христового в Галичі у супроводі духовних осіб: Галицького декана УГКЦ о. Ігоря Броновського, о. Володимира Кузюка та о. Володимира Медведя.

Любов Бойко.

У переддень Свят-Вечора в Національному заповіднику «Давній Галич» побували школярі з Запоріжжя. Вони приїхали в Галичину на Різдвяні свята до своїх ровесників із смт Більшівці Галицького району. Діти живуть у родинах і пізнають традиції й обряди, які збереглися в нас під час святкування Різдва Христового.
Запорізькі школярі побували в храмі Св.Пантелеймона, церкві Різдва Христового, в Музеї караїмської історії та культури, на Галицькому замку. Вони багато дізналися з історії нашого краю, пам’яток архітектури, які дійшли до нас із княжих часів. Гості із Запоріжжя планують відвідати колишній центр давнього Галича – село Крилос і познайомитися з пам’ятками Крилоської гори.
Під час спілкування діти висловлювали своє захоплення природою Галицького краю і нашою архітектурою. За їх словами, в нас кожний будинок своєрідний і неповторний.
Ми раді запорізьким гостям, адже тільки в пізнанні одне одного, вивченні історії і культури різних куточків України приходить розуміння багатовікової історії українського народу.
Марія Костик

Напередодні Нового року, а саме 30.12.2015 р., у виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич» була представлена виставка картин «Дорога з дитинства – дорога до себе» заслуженого художника України Богдана Ткачика.
Низка композицій – із ренесансними мотивами й овіяні історичною, філософською та церковною атмосферою здебільшого стилістичні сюжети з елементами сучасного суспільного життя.
На його картинах багато сонця, тут усе йому підкорюється: і полотно, і палітра, і пензлі. Сонце присутнє у найрізноманітніших формах і кольорах, воно настільки живе, що, здається, з картини віє теплом і пахне розігрілим літнім днем.
Здобутки Богдана Ткачика особливо помітні. Його мистецтво несе ознаки культурного авторитету національного мистецтва, що рухають сучасні тенденції у виразно якісний фактор національної естетичності школи малювання на рівні споконвічних цінностей і найкращих зразків європейської культури.
Мар’яна Коваль

Page 10 of 42

Expeditions

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідницька експедиція Заповідника. Науковим консультант...

28 Mar 2011 Hits:2051

Read more

Architecture

The Castle of Halych

The prominent historian, one of the researchers of ancient Halych A. Petrushevych considered, that t... Read more

05 Apr 2011 Hits:14433

Churches of the Karmelits

In the war-time in 1655 the church and the buildings of the monastery were blasted and emptied. The ... Read more

02 Apr 2011 Hits:14388

The Churche of the Nativity

Nobody of researchers was lucky enough to set the date of the constructions of the church, although ... Read more

02 Apr 2011 Hits:915