15 березня в Галицькій районній бібліотеці відбувся читацький діалог «Музика слова Марії Вайно» (до 60-річчя від дня народження письменниці), в якому взяли участь бібліотечні працівники, співробітники Національного заповідника «Давній Галич», активні читачі.
Насамперед у виконанні бібліотекаря відділу обслуговування Надії Королевич пролунали вірші поетеси. До речі, свої перші твори Марія Вайно надрукувала в районній газеті ще навчаючись у четвертому класі.
Бібліотекар сектора краєзнавчої літератури Богдана Кривоніс розповіла про життєвий і творчий шлях письменниці. Її доповнила активна читачка бібліотеки Галина Лаврова, яка особисто знайома з ювіляркою.
Народилася Марія Вайно в 1956 році в с. Букачівці Рогатинського району, дитинство провела в м. Калуші. Закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича. Працювала вчителем української мови та літератури, викладачем Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, літературним редактором, у тому числі на телебаченні, викладачем Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
Марія Вайно – член Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» 2000 і 2001 років, літературних премій імені Івана Франка (2006), імені Василя Стефаника (2013).
Учасники читацького діалогу, а це, крім згаданих вище шанувальників творчості письменниці, головний бібліотекар Галицької ЦБС Галина Петраш, завідувач відділу обслуговування Марія Венгрин, заступник директора по роботі з дітьми Тетяна Гусак, завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич» Любов Бойко, завідувач науково-дослідного відділу Марія Костик, науковий співробітник науково-освітнього відділу Галина Величко з захопленням аналізували поетичні та прозові твори Марії Вайно. Її поезія не залишить байдужою жодну жінку. А новели, образки, замальовки пронизані глибоким психологізмом. Та вершиною майстерності нашої краянки є кіноповісті, зокрема «Чоловік у кредит, або Четвертий варіант», та роман у новелах «Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету». Сподіваємось, що письменниця подарує читачам ще не один твір, а її кіноповісті стануть основою українських фільмів.
Любов Бойко.

11 березня з робочим візитом на Прикарпаття прибули Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк та Міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський. Разом з ними до Івано-Франківська приїхали також голова Укравтодору Андрій Батищев та народний депутат України Анатолій Матвієнко.
Нараду за участю Арсенія Яценюка розпочали просто неба на трасі Івано-Франківськ-Львів поблизу Музею етнографії, що в селі Крилос нашого району. В прес-релізах, розданих журналістам, йшлося про те, що місце для початку заходу обрали не випадково, а з огляду на його значущість як культурної туристичної «меки» України.
На початку зустрічі Міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський показав на карті ділянки доріг, які були відремонтовані минулого року. Правда, якість ремонту ніхто не перевіряв. Мова йшла тільки про те, що розмітка на відремонтованій трасі Львів-Івано-Франківськ-Мукачево наразі тимчасова. Незабаром, коли дозволять погодні умови, на окремих ділянках дорожнього полотна нанесуть пластикову розмітку. Окрім того, буде проведено окремий тендер, на якому оберуть фірму, яка доглядатиме за трасою.
У своєму виступі Прем’єр-міністр України звернув увагу на те, що «завдяки ремонту дороги завантаженість туристичного ресурсу збільшилась у рази». А відтак наголосив, що “минулого року ми пообіцяли - автодорога Івано-Франківськ-Львів буде. І вона побудована. Отож і надалі ми не будемо розмазувати сотні мільйонів гривень на так званий «ямковий ремонт». Наше завдання – це будівництво магістралей та відновлення взагалі інфраструктури країни. І так, як нам це вдалося зробити в Івано-Франківській та Львівській областях, ми робитимемо далі по всій Україні. У цьому році ми будемо робити дорогу Івано-Франківськ-Чернівці, а за кошти ЄБРР починаємо ремонтувати трасу Івано-Франківськ-Рахів», – пообіцяв Арсеній Яценюк.
Що стосується Галича, інфраструктури нашого давнього міста, завершення будівництва районної лікарні, проблем збереження культурної спадщини тощо, то на нараді мова про це не йшла. Нам, галичанам, залишилося хіба що тішитися тим, що свою робочу нараду Прем’єр-міністр України розпочав біля Музею етнографії Національного заповідника «Давній Галич», навпроти пам’ятника «Меч і Рало», та надіятися, що Кабінет міністрів України згодом все ж таки повернеться лицем до проблем «культурної туристичної «меки» України», як справедливо було зазначено в прес-релізі даної наради.
Володимир ДІДУХ.

Весна. Привітна і щедра подарувала Україні Пророка. Ім’я дала йому рідна мати – Тарас, що означає бунтар. Він прийшов на світ, коли, ще скутий кригою, сивів у берегах Дніпро. Та найкращий і найцінніший скарб лише по смерті дала йому доля – невмирущу славу, яку у мільйонів людських сердець щодень по-новому збуджують його твори.
Слово поета, його пісні і думи росли з глибинного кореня народу і первісної чистоти духу. І заяскравіли вони мудрістю пророка і поетичним ясновидством, а його вогняний знак виписав на небеса вічності праведні письмена: Мати й Україна.
Саме із словом Великого Кобзаря до його пам’ятника у місті Галичі прийшли галичани вечірньої пори 10 березня, щоб вшанувати його пам’ять величним словом шевченкової поезії.
Цього весняного вечора з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» та Центральної районної бібліотеки, при підтримці Галицької гімназії, Галицької загально-освітньої школи №1, Центру дитячої та юнацької творчості і Галицької філії Союзу українок вперше у нашому місті відбулася поетична акція «Вечірні читання «Кобзаря», до участі в якій долучилося півтора десятка читців, дорослих і малих, і навіть зовсім юних, а це Христинка Кушнір та Тарас Скрентович.
Виконанням поезії Шевченка приємно подивували Вероніка Заворотна, Христина Гнатюк, Анастасія Кушнірюк, Наталія Фурман, Олег Гринечко, Владислав Заворотний, Віталія Криса, Аліна Підгайна, Адрій Рибчак, Юлія Микульська, Володимира Басараб, Ярина Квасній, а також Валентина Воробій. Більшість з виконавців це вихованці Ніни Сегін та Марії Грицик, які доклали чимало зусиль і свого таланту, щоб юне покоління галичан на повну силу відчуло велич поезії Кобзаря, пройнялося його думкою і любов’ю до України.
Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і народ український, який пам’ятає його заповіт.
Організатори акції висловлюють щиру вдячність Іванні Сорочинській та вчителям української мови і літератури Галицької загальноосвітньої школи №1 і Галицької гімназії.

Ярослав Поташник

Під акомпанемент бандури у Національному заповіднику «Давній Галич» пройшло відкриття оригінальної виставки, присвяченої 202-ій річниці від дні народження Тараса Шевченка. Її презентували у день народження поета. В організації виставки взяли участь відділ фондів Національного заповідника, працівники Галицької ЦРБС та історико-етнографічного Музей «Берегиня» з м. Бурштин. У ній представлені видання Шевченкових творів різних років, вишиті рушники та обкладинки творів Кобзаря. Окрему частину експозиції становлять книги (своєрідна Шевченкіана) із колекції відомого громадського діяча, уродженця с. Різдвяни Галицького району Пантелеймона Краківського, привезеної із Бурштина.
Вступне слово на святі виголосив Ярослав Поташник, завідувач науково-освітнього відділу установи. Далі до вступів були запрошені Іванна Сорочинська, директор Галицької ЦРБС та Маріанна Бацвін, кандидат історичних наук, яка розповіла про рушник у творах українських поетів та зокрема Т.Шевченка. Окрасою заходу став виступ юної галичанки Уляни Снімщикової, яка декламувала поезії Кобзаря та дует бандуристок у складі викладача Галицької дитячої музичної школи Ольги Ткачівської та її учениці Лілії Глушко. Вони виконали кілька пісень на вірші поета.
Заступник директора Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький запросив усіх оглянути виставку і висловив сподівання, що у ці Шевченківські дні, і не тільки, її матимуть змогу оглянути якомога більше галичан. Адже Шевченко – це не тільки Поет, якого ми вивчаємо у школі, не тільки Пророк, за чиїми настановами ми живемо, Шевченко – це джерело, з котрого ми черпаємо натхнення для майбутнього.

Іван ДРАБЧУК

Сьогодні в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрито виставку молодого київського художника Павла Гузенка, роботи якого - яскравий приклад сучасного мистецтва у жанрі експресіонізму.
Павло народився 1977 р. у м. Коростині Житомирської області де навчався у дитячій художній школі. А далі збагачував свої знання у дитячій Державній художній середній школі ім. Т.Шевченка. Сьогодні художник проживає у столиці, а поціновувачі його мистецтва – в США, Канаді, Туреччині, Німеччині, Китаї, Росії та в багатьох містах України.

Галич, де проходить шоста персональна виставка робіт художника, є близьким Павлові, бо у нашому місті мешкають його родичі. На відкритті були присутні мати – Валентина Павлівна та двоюрідний брат – Ярослав Крет.
Твори митця вражають сміливістю кольорового рішення, яке сприймається наче вибух світла і плям. Саме тому, що світлі відтінки й тепла кольорова гамма домінують чи не у кожному творі, від полотен лине неймовірна легкість і тепло, вони піднімають настрій і, викликаючи позитивні емоції, вказують на особистий світогляд автора.
Його роботи можна назвати живими, теплими і життєрадісними не лише за змістом, а й за формою. Незважаючи на те, що сюжети є досить простими, Павло Гузенко зачаровує кольором, який подає сміливо, різноманітно і в той же час дуже легко й витончено.
Багато робіт виконані технікою а-ля пріма. Такий метод найчастіше застосовували імпресіоністи, які метою своєї творчості вважали повернення до природи, що є джерелом усіх вражень та встановлювали зв’язок між оком художника і світлом. А експресіоністи – це фактично нові імпресіоністи лише сучасні, які бавляться хаотичністю форм.
Щодо кольорового рішення, то характерним є перебільшення насиченості кольору, його підсилення що, зрештою, й робить ці роботи привабливими, а майстра – віртуозом кольору і світла. Варто відзначити особливу красу і легкість мазка, кожен з яких вдало підкреслює форму. В той же час і кольорова гамма, і техніка виконання зовсім не затиснуті в рамки – вони вільні.
Слід також зазначити, що більшість полотен не мають чіткої сюжетної лінії, художник ловить мить і не має значення – квітка це в час її розпуску, чи метелик в польоті, чи тепле світло вуличного ліхтаря.
А для тих, хто любить простоту сюжетної лінії, ця виставка – знахідка, адже полотна Павла Гузенка зрозумілі кожному глядачу. А люди, в більшості, цінять те, що розуміють.
З впевненістю можна сказати, що художник Павло Гузенко - людина життєрадісна, світла, наповнена любов’ю до природи, талановита і надзвичайно працьовита.
Вітаючи автора, бажаємо, щоб він це світло і тепло проніс через усе своє творче життя.

Н.Качковська

«… Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі
Буду лить на них сльози гіркі.

І від тих сліз гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна».



Прихід весни в ментальності українського народу асоціюється із ніжною і стрімкою, немов безупинні гірські потоки, поезією безсмертної Лесі Українки. Саме тому творча інтелігенція нашого міста зібралася у виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич», щоби вшанувати у 145-й раз світле народження геніальної поетеси України. «Сьогодні мудра і сувора поезії Лариси Петрівни Косач (Лесі Українки) нам, українцям, як ніколи потрібна, - підкреслила у своєму вступному слові заступник директора Галицької гімназії, вчителька української мови і літератури Людмила Фрейнак, - адже вона кличе до боротьби, захистити Батьківщину від підступного й жорстокого ворога зі Сходу. Своєю жагучою любов’ю до життя безсмертна Леся вчить нас зносити терпіння, вірити, надіятися і перемагати». У цікавому і змістовному виступі була глибоко проаналізована творча біографія одного з найвизначніших літературних діячів України новітньої доби, здійснено екскурс лабіринтами її самобутньої поезії і прози. Для науковців досить повчально було почути історичні довідки, як Леся Українка у багатьох своїх творах використовувала багатства народного фольклору, знання з біблійної археології, історії Єгипту, античної Греції і Риму.
Логічним продовженням провідної доповіді став виступ вченого секретаря Національного заповідника «Давній Галич» Наталії Качковської, яка на розлогому ілюстративному матеріалі відтворила музейно-меморіальну карту вшанування пам’яті Лесі Українки у рідній Вітчизні та у світі.
Завершила культурно-просвітницький захід презентацією виставки «Твоєму йменню вічно пломеніти» головний бібліотекар Галицької ЦРБ Галина Петраш, яка детально охарактеризувала видання творів Лесі Українки, дослідження про поетесу, її вклад до скарбниці світової літератури.

Мар’яна Коваль.

Мова є не просто засобом комунікації, але й носієм певних традицій та культурної спадщини. 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Зараз на нашій планеті за оцінками фахівців Всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення.
Вже традиційно в Галичі відбувається огляд-конкурс читців «Рідна мова – диво калинове». Цього року він проводився під гаслом «Україна понад усе». В конкурсі взяли участь учні навчальних закладів Галицького району, бібліотекарі, читачі, всього 52 учасники віком від 6-ти до 84-х років. Організатори конкурсу, а це відділ культури Галицької райдержадміністрації (начальник відділу М. Іваськів) та Галицька центральна бібліотека (директор І. Сорочинська, завідувач методичного відділу С. Бойко, головний методист О. Білик), прагнули залучити широке коло читачів, підтримати обдаровану молодь.
У 2016 рік – ювілейний. Саме тому багато учасників конкурсу декламували вірші і поеми найвидатніших українських письменників Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. У виконанні читців лунали також твори сучасних поетів і власні віршовані рядки про любов до рідного краю, трагічні події на київському Майдані і на сході України. Варто зазначити, що всі учасники були одягнені у національне вбрання, деякі дівчата мали на голові віночки чи синьо-жовті стрічки.
Компетентному журі було нелегко визначити переможців, адже всі учасники намагались показати свої здібності й уміння на сто відсотків. Гран-прі конкурсу виграла Наталія Фурман, учениця Галицької гімназії (директор В. Тихонь), вихованка Центру дитячої та юнацької творчості (керівник літературного гуртка Н. Сегін). Журі відзначило найкращих читців авторських творів. Ними стали Леся Домарчук (с. Маріямпіль), Ярина Квасній (Галицька гімназія), Віталія Криса (Галицька ЗОШ № 1), Ярослава Чернега (с. Колодіїв). Приз глядацьких симпатій отримали Дзвенислава і Тетяна Бабій (с. Деліїв), Вікторія Маціборська і Василь Мосяк (Галицька ЗОШ № 2).
Переможцями у першій віковій категорії стали Зорянка Карас (учениця 2-го класу ЗОШ с. Кінашів, 1-е місце) та Оксанка Кравець (учениця 3-го класу ЗОШ с. Дем’янів, 2-е місце). Перше місце в другій віковій категорії (5-8 класи) заслужив Сергій Керницький (учень Галицької гімназії), друге місце поділили Аліна Підгайна, Валентин Олійник (Галицька гімназія) та Арсен Мисів (с. Бринь), 3-є місце – Галина Пендерецька (с. Тенетники) та Ангеліна Чав’як (с. Тустань). Переможці третьої вікової категорії – Ірина Сапіга (с. Дорогів, 1-е місце), Ольга Бандура (смт Більшівці, 2-е місце) та Юлія Левицька (с. Комарів, 3-є місце).
Особливу подяку організатори конкурсу висловлюють Василеві Григоровичу Соколику, поважному мешканцю с. Крилос, який декламував поему Т. Шевченка «Розрита могила».

Любов Бойко.

18 лютого завершилося засідання Вченої ради Національного заповідника «Давній Галич», на якому було розглянуто звіт про наукову роботу установи за 2015 рік та затверджено тематику наукових досліджень на поточний рік.
З першого питання виступив заступник генерального директора з наукової роботи С.О.Побуцький, який озвучив перелік завершених у минулому році наукових робіт і, проаналізувавши якість виконання, зазначив, що науковці в повному обсязі виконали поставлені перед ними завдання. Крім того, Семен Омелянович повідомив, що з 2016 року переважною більшістю співробітників обрано нові напрямки наукових досліджень.
При розгляді другого питання учений секретар Н.Н. Качковська детально ознайомила присутніх з напрямками досліджень в галузях історії України, історії культури, музеології, пам’яткоохоронної справи, етнографії, релігієзнавства, туризму, зазначивши, що вісім науковців Заповідника обрали індивідуальні теми (Т.М.Ткачук, І.В.Креховецький, А.Б.Фіголь, М.В.Костик, О.Л.Мельничук, О.Ю.Харук, М.Я.Бацвін, Л.Я.Бойко), а сім планується виконати в колективному авторстві, а саме: відділом фондів – завідувач Ю.Я.Мусякевич; відділом охорони культурної спадщини – завідувач Р.О.Мацалак (старший групи авторського колективу – В.М.Дідух); Музеєм історії Галича – завідувач Т.М.Зіньковський; Музеєм етнографії – завідувач Л.С.Михальчук; Музеєм караїмської історії та культури – завідувач Р.В.Рарик; науково-освітнім відділом – завідувач Я.М.Поташник; відділом природи та відтворення історичних ландшафтів – завідувач М.М.Дмитрук.
Також членами Вченої ради затверджено наукових керівників робіт – це доктори історичних наук О. С. Ситник і С.В. Пивоваров; кандидати історичних наук – Т.М.Ткачук, С.О.Побуцький, М.І.Паньків і М.Я.Бацвін.
Крім того, доповідач ознайомила з порядком реєстрації робіт в УкрІНТЕІ, переліком вимог до оформлення звіту, назвала етапи роботи, терміни виконання, звернула увагу на обов’язкове присвоєння публікаціям індексу УДК та на зовнішньому рецензуванні наукового звіту.
Також Н.Н.Качковська застерегла науковців від плагіату в текстах, наголосивши, що недобросовісне запозичення негативно сприймається науковою спільнотою і у разі порушення цих правил робота може бути відхилена без права повторного подання.

Н.Качковська

Вихід у світ нової книги – це знакова подія не тільки у житті авторів, але й тієї місцевості, про яку вона написана. Для нас відрадно те, що ця нова книга про Галич – місто, яке навіть самою назвою може багато що розказати. Приємно й те, що презентація книги пройшла теж у Галичі. А це означає, що місто із славною історичною традицією може і тепер впевнено заявити про себе.
Мова про нову книгу Ігоря Коваля та Івана Миронюка «Сучасна археологія княжого Галича та Галицької землі» (Івано-Франківськ, «Нова Зоря», 2015 р., 320 с.)..
Її предсталення на широкий читацький загал відбулося у Національному заповіднику «Давній Галич». Оскільки книга «археологічна», а її автори не є археологами за фахом, тому, насамперед, слово для виступу було надано археологам-професіоналам, які повиннні були налаштувати присутніх на сприйняття висвітленого у ній матеріалу. Зазначимо, обидва науковці Тарас Ткачук і Богдан Томенчук схвально відгукнулися про появу цього видання, бо воно не тільки віддзеркалює той світ, у якому жили наші предки, але й викликає захоплення тим, що вони залишили нам у спадок. Обидва автори книги, викладачі Прикарпатського університету ім. В. Стефаника – це великі патріоти Галича і вони переконують своєю працею, що бути галичанином (і не тільки у вузькому значенні цього слова) – це престижно.
Виступ авторів книги був кардинально протилежним. Ігор Коваль розповів про свій творчий шлях дорогами «галичезнавства». Він, зокрема, сказав, що Галич для нього відкрив Роман Федорів своїм знаменитим романом «Отчий світильник». А вже тепер він, як біблійний пророк, ходить із тим «світильником» і вишукує давні перла історії галицької землі. Він радіє з того, що із цією книгою має можливість ознайомитись галицька молодь. Нагадаємо, що на презентації були учні Галицької гімназії та двох місцевих шкіл. І. Коваль висловив сподівання, що справу старшого покоління у висвітлені нашої минувшини буде кому продовжити. Адже Стародавній Галич у часи середньовіччя відігравав важливу роль в історії України та Східної Європи.
Іван Миронюк, хімік за професією, представив присутнім презентацію з нумізматики, яка є одним із розділів книги і продемонстрував, які торговельні зв’язки мали давні галичани з арабським, римським, візантійськаим та руським світом.
На презентації виступили мер м. Бурштин Роксолана Джура та заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич Семен Побуцький. На завершення заходу його ведучий Ярослав Поташник побажав авторам нових творчих звершень. Того ж зичимо їм і від себе. А ще хочемо зазначити, що нова книга – це дороговказ до нових досліджень історії давньої столиці нашого краю, які, сподіваємось, в недалекаому майбутньому отримають нове дихання. Якщо їх не випередять «чорні археологи».

Іван ДРАБЧУК

В закапелках душі надхмарної,
В закамарках думки надвільної,
Я літатиму понад хмарами
І у серці завжди буду вільною.

Відчиняєш комірчину її душі, а там – повно-повнісінько всього: і радість буття, і біль, і тихе щастя, і гірка сльоза… Та найбільше, мабуть, її – Любові до всього сущого. Господоньку, так це ж цілісінький скарб, битком наповнений думками, ідеями та мріями, котрі заховані так далеко від людських очей!
Мозок витягає їх зі сховку, як дорогоцінне серцю надбання… Приміряє… нині одне зодягне, завтра – інше… І кожне з них – наче нове… Хоча, ні, – призабуте старе, що личить і новому дню…
Отак, виймаючи із закапелків душі себе, зодягаючи у слово, аби і ви могли зазирнути у її сутність, пише Оксана Кузів.
Вона народилася у місті Бурштин. Сьогодні живе і працює в Івано-Франківську. Закінчила Львівський державний університет ім. І. Франка за спеціальністю викладач української мови та літератури. Працювала літературним редактором у газеті «Салон-плюс», коректором в обласних газетах «Івано-Франківський оглядач» та «Вечірній Івано-Франківськ», кореспондентом у Богородчанському часописі «Слово народу». Член НСЖУ з 2013 року.
ЇЇ літературний дебют відбувся 2014 року, коли побачила світ книжка прози «Адамцьо», яка була визнана «Книжкою року у молоді Прикарпаття, 2014 р.». А цими днями в картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відбулася презентація дебютного видання у царині поезії, збірки віршів «В закапелках душі».
Понад дві сотні віршів, а точніше 221, налічує збірка. І кожен поетичний рядок тяжіє до духовно-релігійного, молитовного контексту, де пережитий нею біль стає духовним віршем, світлом, а не чимось суто матеріальним, вторинним, сурогатом грубих енергій.
Впродовж всієї зустрічі, до організації якої долучились працівники Заповідника, Центральної районної бібліотеки та вчителі української мови і літератури загальноосвітніх шкіл району поетеса ділилася не болем, а тихим і добрим світлом, яке сіє між людьми. І тим, хто здатен побачити, відчути його, – ставало світліше, бо ближче до віри, надії, любові, до Всевишнього.
І щирими були слова подяки за зустріч, висловлені завідувачем методичного центру відділу освіти районної державної адміністрації Оксаною Совин та ведучими – директором Районної ЦБС Іванною Сорочинською та завідувачем науково-освітнього відділу Заповідника «Давній Галич» Ярославом Поташником.
Поетична збірка О. Кузів «В закапелках душі» щойно побачила світ. та вже знайшла своїх пошановувачів. І якщо ця книжка потрапить до рук читачеві, скажу словами автора передмови поета Ігоря Павлюка: «…для щастя потрібно дуже мало: усвідомити – що ти щасливий. Тому читайте її вголос».

Ярослав Поташник


Expeditions

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідницька експедиція Заповідника. Науковим консультант...

28 Mar 2011 Hits:1979

Read more

Architecture

The Castle of Halych

The prominent historian, one of the researchers of ancient Halych A. Petrushevych considered, that t... Read more

05 Apr 2011 Hits:14390

Churches of the Karmelits

In the war-time in 1655 the church and the buildings of the monastery were blasted and emptied. The ... Read more

02 Apr 2011 Hits:14345

The Churche of the Nativity

Nobody of researchers was lucky enough to set the date of the constructions of the church, although ... Read more

02 Apr 2011 Hits:867