Підсумовуючи археологічні дослідження церкви Різдва Христового у Галичі, в своїй  книзі «Галич в історії середньовічного мистецтва на підставі археологічних і джерельних досліджень», яка побачила світ у Кракові 1911 року, Йосип Пеленський писав: «…Слід звернути увагу на четверту і останню найважливішу особливість церкви Божого народження. Маю на увазі чотири потужні скрапи або підпори (контрфорси авт.), що виступають зі стін у продовження нави від півдня і півночі. Ці скрапи були широко розставлені по двох сторонах церкви і під кутом підносились вверх підпираючи верхній поверх будівлі. Такі підпори використовувались для давніх склепінь і куполу. Сьогодні їх немає, тільки залишки в землі. Вони розібрані під час реставрації 1825 року…»

Цими днями відділом археології Національного заповідника «Давній Галич» на основі відкритого листа на проведення археологічних досліджень, наданого інститутом археології Національної академії наук України розпочато дослідження північної стіни церкви Різдва Христового у Галичі. І вже є перші результати. При закладенні шурфу, на невеликій глибині віднайдено фундамент скрапу, про який писав свого часу професор Й.Пеленський.

– В наукових колах і досі ведуться розмови про те, що церкву Різдва, як загалом, і середмістя Галича, ще недостатньо досліджено.  Сьогодні перший крок зроблено. Тепер ми матимемо цілісне бачення архітектури храму. По завершенні археологічних досліджень місце розкопу контрфорсів буде музеєфіковане і стане частиною загальної атракції біля Галицької святині. Рештки будівлі, що знаходилась в землі тепер будуть представлені на загальний огляд, – зазначив заступник  генерального директора заповідника з наукової роботи Семен Побуцький.

А тим часом археологи продовжують роботу і сподіваються, що  й другий шурф порадує результатом.

Ярослав Поташник

28 червня 1996 року Верховна Рада України, висловлюючи суверенну волю громадян нашої держави і спираючись на багатовікову історію українського державотворення, на світовий досвід, прийняла Основний Закон України — Конституцію, яка стала реальною і дієвою основою розбудови незалежної демократичної держави як повноправної учасниці світового співтовариства.

Вже двадцять  один рік Україна живе за новою Конституцією. І вже кілька років поспіль, у переддень свята, науково-освітнім відділом Національного заповідника «Давній Галич», спільно з Галицькою районною бібліотекою, проводиться засідання «круглого столу», присвячене Дню Конституції України.

Сьогодні, в діалозі за «круглим столом» зустрілися молоді науковці заповідника, серед яких кандидат історичних наук, старший науковий співробітник науково-освітнього  відділу Андрій Стасюк, магістри історії, молодші наукові співробітники відділу Андрій Петраш і Діана Ковальська та заступник голови Галицької районної державної адміністрації Олександр Чабак і начальник відділу культури райдержадміністрації Марія Іваськів.

В ході засідання присутні наголосили, що Конституція є  безпосереднім чинним актом держави України. Для кожного громадянина цей документ є фундаментальною цінністю, яку важливо зберігати і охороняти в ім’я забезпечення національних інтересів, стабільності державного ладу, верховенства прав і свобод людини та громадянина.

Під час заходу були обговорені питання щодо значення Основного Закону для розбудови України, забезпечення його положень на сучасному етапі розвитку держави,  адже Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність – фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.

Тему «круглого столу» було яскраво підкреслено книжково-ілюстративною виставкою «»Конституція України – новий відлік часу», створеною  працівниками районної бібліотеки.

Модератор проекту Ярослав Поташник

Цього року вперше на території адмінбудинку Національного заповідника "Давній Галич" зацвіло тюльпанне дерево. Тут в невеличкому дендрарії росте два екземпляри цього декоративного дерева, родом з Північної Америки. Його слабодухмяні квіти нагадують суцвіття тюльпана, звідси і видова назва. Оригінальні і листочки цього дерева - ліровидні на довгих черешках (лат. наз. роду - Ліріодендрон) голобувато-зеленого , а восени - золотистого кольору. Ліріодендрон тюльпанний (інша наз. дерева)  любить світло і тепло, в молодому віці боїться приморозків. Це дерево довговічне (доживає до 400-500 років). Селекціонери вивили декілька форм тюльпанного дерева. Це екземпляри зі строкатими листочками та надзвичайно повільно ростучі з кулястою формою крони (у віці 10 років діаметр крони досягає усього 1 метр).

 

Галич, як «історично населене місто», цікаве різноманітними об’єктами та пам’ятками культурної спадщини минулого. Серед численних пам’яток історії, архітектури та археології, цікавими для історії міста є давні кладовища,  церквища,  кургани, фортифікаційні споруди, храми, що знаходяться в межах генерального плану Національного заповідника «Давній Галич».

Зважаючи на те, що туризм є найбільш дієвим засобом популяризації історико-краєзнавчих знань, вивчення пам’яток минулого, підвищення загальноосвітнього і культурного рівня, що сприяє формуванню загальнолюдських та національних цінностей, науково-освітній відділ, як і заповідник загалом, працює над покращенням якості екскурсійного обслуговування відвідувачів, розширенням екскурсійних маршрутів, формуванням  туристичної  привабливості  історичних  й сакральних об’єктів, збалансованістю його туристичного потенціалу, через перспективи розвитку туристично-пізнавальних особливостей заповідних історичних територій.

Щоб зрозуміти в якому напрямку скерувати зусилля з метою приваблення відвідувача до об’єкту, слід виявити всі позитивні і негативні сторони, дослідити можливі загрози та вигоди середовища. Подбати про створення відповідних  умов для поліпшення туристичної інфраструктури,  підвищення ефективності роботи.

З цією метою науково-освітнім відділом організовано краєзнавчо-пізнавальний експедиційний загін з розширення та удосконалення  екскурсійних маршрутів та поліпшення  роботи екскурсоводів.

Перший етап роботи загону було здійснено 15 червня 2017 року за пішохідним  маршрутом з міста Галича до караїмського цвинтаря, де знаходяться 225 поховань середини XVII – поч. XXІ ст. Далі до  урочища Мниський сад, де в 1987–1988 роках О. М. Іоаннесяном, а в 1990 році Б. П. Томенчуком  було зафіксовано сліди одного із найбільших кладовищ княжого Галича площею приблизно 2 га. (на дослідженій території було розчищено поховання в саркофагах, прості ґрунтові та підплитові могили). Через виноградну гору до храму святого Пантелеймона, до церкви Спаса на горі «Карпиця», відкритої Л.Лаврецьким та І. Шараневичем 1882 року, згадуваної у Київському літописі під 1153 роком як божниця св. Спаса біля палацу галицького князя Володимирка Володаревича. Тут же військові фортифікаційні споруди часу Першої світової війни.

Далі старою княжою дорогою маршрут проліг в урочище Діброва, до двох печенізько-половецьких  курганних могильників («угорських могил») за Я. Пастернаком (Угорський час, ІХ–Х ст.), звідти – у Підгородь, до Княжої криниці,  на Золотий тік, до Музею історії Галича, оборонних валів, в урочище Прокаліїв сад, до фундаменту монастирської церкви св. пророка Іллі, яку було споруджено у романському стилі в ХІІ ст. У XVIIІ ст. храм було розібрано і з його каменю споруджено митрополичі палати.

В ході роботи експедиції визначено цілий ряд завдань щодо створення нового маршруту, серед яких маркування нового екскурсійного шляху, визначення тривалості, можливість поповнення запасів провіанту і води, благоустрій окремих територій об’єктів, встановлення інформаційних знаків і банерів, визначення місць для відпочинку та облаштування укриттів на випадок негоди. Розглянуто й можливість створення велосипедного маршруту, а також дводенного – з облаштуванням наметового табору в урочищі Бідун над р. Лімницею.

 

Ярослав Поташник

Впродовж 25–27 травня 2017 року в Івано-Франківську та Княжому Галичі (с. Крилос) провідні медієвісти Білорусії, Польщі, Росії, Сербії й України порушили складне коло наукових питань в царині термінології та методології досліджень Русі. Організаторами ІІІ Міжнародної наукової конференції з циклу Colloquia Russica виступили Центр медієвістичних студій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна), Національний заповідник «Давній Галич» (м. Галич, Україна) та Ягелонський університет (м. Краків, Польща).

26 травня 2017 року учасники конференції провели відкриту секцію на території заповідника в резиденції парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Крилос. Наукове засідання поблагословив місцевий парох о. Ярослав Жолоб, а від імені адміністрації Національного заповідника «Давній Галич» привітальні слова виголосив заступник генерального директора Семен Побуцький. Робота секції проходила у жвавих дискусіях і дебатах пов’язаних із середньовічними назвами державних та церковних інституцій Галицької землі ХІ–XV ст.

Після завершення наукових обговорень учасники в повній мірі відчули дух княжої столиці відвідавши фундамент галицької катедри ХІІ ст., Успенську церкву XVI–XVIII ст., музей історії Галича (Митрополичі палати), храм св. Пантелеймона ХІІ ст. церкву Різдва Христового XIV–XVI ст. й Старостинський замок XIV–XVIII ст. Окрім цього, завдяки військово-історичній дружині «Чорна Галич» (м. Львів / м. Івано-Франківськ) та пізнавально-ігровому комплексу «Реміснича Підгородь» (с. Крилос) гості дійства отримали можливість скуштувати страви середньовічної кухні, ознайомитися з ремеслами та бойовим мистецтвом Галича ХІІ–ХІІІ ст.

Своєрідним підсумком конференції стала презентація найновіших наукових та популярних видань з історії середньовічної Русі. Зокрема, галицькій тематиці присвячені збірники статей «Король Данило та його часи», «Галич» випуск 2, монографія Олександра Головка «Князь Мстислав Мстиславич «Удатний» та його доба», а також настінний календар на 2017 рік «Цісарсько-королівський Галич у давній листівці з приватної колекції Андрія Чемеринського».

9 листопада минулого року в Києво-Печерській лаврі відбулася урочиста церемонія нагородження переможців акції «7 чудес України: історичні міста та містечка». До переможної сімки ввійшов Галич із своїм історичним ареалом. Тоді ж засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко, під патронатом якого діє проект, зазначив, що нагородою для  міст-переможців будуть історико-пізнавальні фільми, створені одним з телеканалів України, які вийдуть на екрани нашої держави.

Минуло всього кілька місяців і ось творча група телевізійного каналу ICTV разом з Миколою Томенком знову в Галичі. Користуючись паузою у зйомках, мені вдалося поспілкуватись з очільниками району, керівниками Національного заповідника «Давній Галич»  і звичайно ж, з автором проекту.

–  Як я й обіцяв, всі наші переможці матимуть фільми про історію  своїх містечок. Разом з каналом ICTV ми розпочали важку, копітку роботу, – розповідає пан Микола, – працюємо на повну потужність. Ще недільного ранку були у Хусті, а вже обідньої пори знімали на фундаменті Успенського собору у Крилосі. Сьогодні продовжуємо зйомки у Галичі.

Ідеологія проста – від давніх часів до сьогодення. Творча група поставила перед собою мету, крім, власне, популяризації Галича, показати дещо невідому історію княжого міста, торкнутися детальніше особистості Ярослава Осмомисла, історії Успенського собору. А з іншого боку – зазирнути у Галич сучасний,  звернути увагу на розширення туристичного потенціалу. Тому не оминули центру реабілітації тварин Галицького Національного природного парку, адже це на даний час єдиний центр в Україні з догляду за хворими птахами.

У нашому доробку вже сорок фільмів, які транслювалися чи не двома десятками українських каналів. Тепер ми вперше будемо робити коротку п’ятихвилинну версію для програми «Ранок на ICTV» і, зрозуміло, повномасштабну, для масового показу, зокрема, для загальноосвітніх шкіл. Загалом, фільм буде орієнтований на глядача всієї України, а не тільки жителів Прикарпаття. Таким чином, презентуючи історію міст і містечок, ми прагнемо єдиною метою об’єднати Україну, – зазначив Микола Томенко.

– Сьогодні Галич не позбавлений  туристичної привабливості, адже має достатній історичний, релігійний, рекреаційний потенціал. Це завдяки нашому славному минулому.  Тому слід не забувати, що саме галицькі князі стояли на підвалинах творення європейської держави. І це має викристалізуватися в ідеї фільму, – долучився до розмови голова Галицької районної державної адміністрації Микола Попович.

– Туризм для Галича має бути пріоритетом, адже це суттєве наповнення бюджету. А будуть кошти – місто і район почуватимуть себе вільніше  в економічному плані, з’являться нові робочі місця, – підтримав очільника району голова районної ради  Павло Андрусяк. – Сьогодні треба всім працювати над популяризацією Галича, його історичної минувшини і України загалом. Це закладено в програму Миколи Томенка. І ми вдячні, що існує даний проект, – підкреслив голова ради.

– Я хочу зазначити, що в творенні проекту велика роль належить колективу Національного заповідника «Давній Галич», – відзначив заступник генерального директора Семен Побуцький. – Ми сьогодні не боїмося сказати, що за останніх три роки нами таки чимало зроблено в плані популяризації Галича. І хочу наголосити, що все завдячуючи тісній співпраці з райдержадміністрацією, районною та міською радами.

Заповідником проведено ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятці Х ст. Галичиній могилі, створено музейну експозицію у даному об’єкті. Реставровано гуцульську ґражду – пам’ятку ХІХ ст. в етнографічному музеї. Взято на баланс пам’ятку XVII ст. Галицький замок, проведено електрифікацію його прилеглої території.

Крім того, в рамках популяризації історії Галича проведено музейно-туристичний фестиваль «Давній Галич збирає друзів», за участю 16-ти історико-культурних заповідників Міністерства культури України. Започатковано  мистецький фестиваль «Сальви лицарській звитязі», розгорнуто музейно-етнографічну програму «Живий музей». Сьогодні заповідник популяризує Галич як першу столицю України, що вже є чудом  в історії держави.

– Повертаючись до концепції унікального телевізійного проекту, розумієш, що український глядач матиме змогу побачити історично значиме, туристично привабливе обличчя нашого міста.  Так, нам не вистачає інфраструктури, яка працювала б на туриста, але ця проблема сьогодні обговорюється на всіх рівнях влади і, сподіваюсь, результат таки буде. А завдяки проекту Миколи Томенка ми презентуємо справжню Україну, демонструємо велич української історії, в якій Галич займає особливе місце, – підсумував розмову генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин,

 

Розмову вів Ярослав ПОТАШНИК

«Як же із тисяч професій обрати ту, яка приносила б найбільшу користь людям, країні, давала б змогу відчути себе потрібним, повно¬цінним і задоволеним своєю працею? Як уникнути помилок і розча¬рувань у майбутньому, обравши певну професію?» — такі запитання виникли у мене, коли я готувався до години спілкування зі школярами, під час виховного інтерактивного заходу «Майстерня професій», який проходив цими днями у Галицькій загальноосвітній школі №2. Зрештою, відповідь шукали разом з учнями.

Галицький районний центр зайнятості, з метою розширення уявлення про світ професій, ознайомлення з видами професійної діяльності, які користуються попитом на ринку праці, сприяння у виборі професійного майбутнього постійно проводить такі заходи для школярів району.

Цього разу «майстернею»  було представлено такі професії, як: пожежний рятувальник Галицьким райвідділом управління державної служби надзвичайних ситуацій; гончар, фахівець з соломоплетіння, фахівець з бісероплетіння, їх представляла Галицька художньо-реміснича школа; зі справжньою чоловічою професією електрогазозварника учнів познайомив підприємець Ігор Дирда; Галицький районний військовий комісаріат представляв професію військового; учні також мали можливість спробувати себе у професії муляра, а Національний заповідник «Давній Галич» запропонував школярам побувати у ролі екскурсоводів.

Як виявилося, цей фах найбільше зацікавив дітей, які з інтересом слухали розповідь про особливості екскурсійної справи, цікавилися питаннями історії України і рідного краю і, буквально, засипали найрізноманітнішими запитаннями. Найбільш активні учні отримали заохочувальні подарунки.

 

Андрій Петраш

Минуло лише кілька місяців, як Національний заповідник «Давній Галич» та  пп «Галицька друкарня Плюс» представили унікальний проект – перекидний настінний календар «Цісарсько-королівський Галич у давній поштовій листівці з колекції Андрія Чемеринського», присвятивши унікальне повноколірне видання з видами міста на Дністрі середини ХІХ – початку ХХ століть  650-й річниці надання Галичу Магдебурзького права. А вже  цими днями, на історичних спорудах нашого міста, які витримали кілька епох, різного роду перебудов та руйнувань, облаштовано оригінальні, виконані в сучасних матеріалах, двомовні (українською та англійською) інформаційні таблиці, виготовлені за сприяння голови Галицької районної ради Павла Андрусяка.

Тепер не лише галичани, а й гості міста матимуть змогу дізнатися, де знаходиться будівля колишнього повітового суду, де свого часу працював магістрат, в якому будинку навчали ремісників, де діяла  недільна школа, які установи сьогодні розміщено у колишньому костелі Вознесіння Діви Марії тощо.

Це лише невелика частина програми Національного заповідника «Давній Галич», присвяченої ювілею надання місту Магдебурзького права та 1120-літтю від першої згадки про Галич в угорських хроніках,  яке відзначатимемо наступного року.

Історія оживає. Вже сьогодні з метою розширення екскурсійних маршрутів та збільшення кількості туристів колектив науковців працює над новими промоціями, здійснюється поповнення експозицій музеїв, у скансені (музеї просто неба) працює програма «Живий музей», на території Музею історії Галича, а з часом і на галицькому замку працюватимуть клуби історичної реконструкції, розроблено ряд програм музейних фестивалів не лише для дорослих, а й для дітей, заплановано чимало творчих зустрічей і мистецьких виставок.  Туристичний сезон розпочався, «Давній Галич» радо відчиняє двері для відвідувачів.

 

Ярослав Поташник

18-19 травня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбудеться

науково-практична конференція

«Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», присвячена 500-річчю Реформації.

 

На конференції працюватимуть такі секції:

1. Реформація. Формування течій раннього протестантизму в контексті європейської релігійної ідентичності.

2. Протестантизм в Україні та його вплив на розвиток релігійних процесів в інших авраамічнх релігіях.

3. Видатні постаті Європейської Реформації та українського християнства.

4. Дослідження впливу Реформації на розвиток сакральної культури і мистецтва

в Україні.

У Галичі вміють шанувати усе галицьке. Нещодавно тут експонувалась виставка давньої галицької плащаниці, а 10 травня завітала виставка давньої галицької ікони. Зберігаються ці стародавні мистецькі  реліквії, що датуються ХVІІІ – ХІХ столітями у Катедральному соборі Святого Воскркесіння  м. Івано-Франківська. За межі храму вони вийшли уперше і експонуються у виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич».

Тут у Галичі свого часу уже експонувалась виставка давньої подільської ікони. Але зображення на них більше тяжіло до сходу. Сьогодні у Галичі ми можемо побачити те, що близьке нам, нашому світосприйняттю і зображені на них лики святих нам близькі по духу малярства, хоч ми на виставці є просто споглядачами.  Галицькі ікони – це твори західного малярства, яке має свої принципи, свої стилі.

Відкриття виставки, яка організована науково-освітнім відділом заповідника (завідувач Ярослав Поташник), поблагословив галицький декан о. Ігор Броновський. На відкритті виставки слово мав о. Євген Андрухів, художник – мозаїст, голова сакральної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Він, зокрема, зауважив, що «виставка ікон – це не традиційне сприйняття якихось видів мистецтва, наприклад, портретів чи пейзажів тощо, які оглядають люди. На виставці ікон - усе навпаки: ікони дивляться на людей і це змінює їхню психологічну складову. Через ікони Бог дивиться на людину,  через них Бог оцінює її життя».

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький, який запросив присутніх на відкритті виставки її оглянути, наголосив, що виставка давньої галицької ікони експонуватиметься два місяці, так що усі бажаючі зможуть тут побувати. На ікони можна не просто дивитись, до них можна  (і треба!) молитись. І це робили  окремі відвідувачі, проходячи повз них.

Наприкінці хочеться подякувати настоятелю Івано-Франківського катедральнного собору Святого Воскресіння о. Юрію Новицькому за сприяння в організації виставки. У тому, що виставку першими можуть оглянути галичани і гості давнього міста,  є певний символізм. І, можливо, з доброго починання Галича, вони почнуть свою мандрівку виставковими залами Галичини і України.

Іван ДРАБЧУК

Expeditions

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідницька експедиція Заповідника. Науковим консультант...

28 Mar 2011 Hits:3997

Read more

Architecture

The Castle of Halych

The prominent historian, one of the researchers of ancient Halych A. Petrushevych considered, that t... Read more

05 Apr 2011 Hits:15597

Churches of the Karmelits

In the war-time in 1655 the church and the buildings of the monastery were blasted and emptied. The ... Read more

02 Apr 2011 Hits:15231

The Churche of the Nativity

Nobody of researchers was lucky enough to set the date of the constructions of the church, although ... Read more

02 Apr 2011 Hits:1738