Напередодні Новорічно-Різдвяних свят у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка робіт художниць Любові Витвицької-Бабенчук (м. Львів) та Ганни Януш-Петранюк (м. Івано-Франківськ). Початкову художню освіту майстрині здобули в ПТУ № 3 м. Івано-Франківська з фаху різьбяр по дереву. Продовжили навчання відповідно у Львівській академії мистецтв та Івано-Франківському педагогічному інституті ім. В. Стефаника.
Крім наукових співробітників установи, на заході були присутні священнослужителі Української Греко-Католицької, Української Автокефальної Православної, Римо-Католицької церков, працівники Галицької бібліотечної системи тощо.
Методист Народного Дому м. Галича Іванна Сорочинська та дитячий драматичний колектив вдало проілюстрували відкриття виставки Різдвяним вертепним дійством, де добрі ангелики перемагають зло і приносять світло у наші душі, а пастушки першими вітають Месію.
Як зазначив, відкриваючи виставку, генеральний директор-науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський, з художницями він знайомий ще з років навчання і приємно, що вони досягли такого рівня.
Галицький декан УГКЦ о. Василь Завірач від імені духовенства привітав мисткинь, побажав і надалі розвивати Богом даний талант, переносити на полотно і папір все те гарне і високе, що є в душі. 
Любов Витвицька-Бабенчук працює в техніці іконопису, любить також малювати пейзажі, натюрморти. Вважає себе інструментом у Божих руках. Перед тим, як створювати ікони, завжди прагне духовно очиститись, просить у Господа благословення. Закликає всіх реалізувати себе у різних сферах, адже кожному Бог дав талант, здібності.
На думку Ганни Януш-Петранюк, людина повинна вірити в диво, особливо у такий чудовий передріздвяний час, сподіватись і надіятись на краще. Художниця прочитала також власний вірш «Різдво», що переніс присутніх у затишну галицьку оселю, де за святковим столом зібралась уся родина.
Теплі, щирі слова про художниць, їх цікаві роботи говорив директор Івано-Франківського художнього музею Михайло Дейнега. Кожна пташка маленька хвалить Господа своїм співом, а людина – своєю працею, своїм талантом. Жінки-майстині знаходять час і для своїх родин, і для творчості. 
Як зауважила мистецтвознавець, куратор виставки Христина Береговська, твори мисткинь написані серцем материнським. Вона побажала не відпускати від себе подругу-музу, слухати її нові ідеї і приносити радість людям своєю творчістю.
Завітайте на виставку і Ви отримаєте незабутні враження від зустрічі з прекрасним.
Любов Бойко,  
світлини Володимира Дідуха.


20 грудня в Національному заповіднику «Давній Галич» відбувся науково-практичний семінар «Книга з каменю просто неба», присвячений 10-ій річниці виходу в світ Каталогу надмогильних пам’ятників «Караїмське кладовище біля Галича».
Відкриваючи семінар і вітаючи його учасників, генеральний директор-науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський зазначив, що необхідно виробити подальшу стратегію дослідження караїмської проблематики, адже представників цього унікального народу залишилося дуже мало, зокрема в Галичі мешкає лише двоє караїмів, більше живе у Криму (м. Чуфут-Кале) та Литві (м. Тракай). Галицькі науковці повинні поставити собі за мету, щоб у нашому місті існувала не просто вулиця Караїмська, а вулиця-музей. Олександр Богданович подякував Іванові Амброзійовичу Галущаку, який, працюючи в свій час головою Галицької районної ради, врятував від знищення іконостас (гехал) зі зруйнованої караїмської святині – кенаси.
Завідувач Музею караїмської історії та культури Світлана Кукула зачитала привітання учасникам семінару від голови караїмської громади Києва Володимира Хоменка, дослідників історичної спадщини караїмського народу Світлани Саітової-Бареш з Ізраїлю та Анни Сулімович з Польщі. До речі, А. Сулімович, що мешкає у Варшаві, видала книгу, де є багато світлин із зображенням галицьких караїмів, адже діди автора жили в Галичі. За своє 765-літнє існування на наших теренах Галицька караїмська громада залишила помітний слід в історії, у томі числі й у становленні Української держави.
Цікавим був виступ почесного гостя з Криму Вячеслава Лєбедєва, який привітав присутніх від імені Симферопольської релігійної громади. Він, зокрема, наголосив, що караїмів єднають такі чотири ознаки: спільність релігії, етносу, мови і звичаїв, а втрата будь-якої мови буде втратою частини культури. У Галицько-Волинську державу представників караїмського народу привіз король Данило Галицький. З того часу чимало караїмів виїхало з України в Ізраїль, США. У цих країнах проживає відповідно кілька сотень та кілька десятків осіб. Проте у США, наприклад, створений Міжнародний інститут кримських караїмів, виходять журнали «Караимика», «Наше наследие». 
Каталог надмогильних пам’ятників «Караїмське кладовище біля Галича» – важливе видання, яке розкриває духовність галицьких караїмів, наголосив заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький. Кам’яні стели і плити на караїмських похованнях з вирізьбленими семисвічниками, виноградним листям тощо свідчать про високий мистецький рівень майстрів, а епітафії на надгробках – про неабиякий літературний хист авторів. Каталог, у якому вміщено світлини надмогильних пам’ятників караїмського цвинтаря, дає можливість прослідкувати генеалогію галицьких караїмів. У планах Національного заповідника «Давній Галич» – створення меморіального комплексу «Караїмське кладовище», включення його в екскурсійний маршрут. 
Детальніше про роботу над Каталогом розповіла співавтор видання Наталя Юрченко. Вона зазначила, що ідейним натхненником дослідження історії та культури галицьких караїмів була Яніна Єшвович, яка очолювала караїмську громаду Галича. Виходу книги у світ передувала копітка праця: разом з Іваном Юрченком ходили на кладовище, чистили пам’ятники, деякі доводилося відкопувати, робили фотофіксації, переписували і опрацьовували тексти. Переклад з гебрейської здійснив дослідник караїмської культури Олексій Кефелі. Каталог, на жаль, став своєрідною епітафією Галицької караїмської громади.
На закінчення учасники семінару переглянули документальний фільм про галицьких караїмів. Його автор Ярослав Гнесь отримав цього дня звання «Заслужений журналіст України».

Любов Бойко.

Нещодавно у Галицькій центральній бібліотеці відбулися літературні читання, присвячені 80-річчю від дня народження українського письменника Григора Тютюнника. Працівники Галицької ЦБС Марія Венгрин, Галина Петраш, Богдана Кривоніс та співробітники Національного заповідника «Давній Галич» Марія Сохан, Любов Бойко, Марія Костик розповіли про життєвий і творчий шлях письменника, проаналізували його твори, зокрема оповідання, новели, повісті «Климко», «Вогник далеко в степу», «День суботній».
Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли істотну роль у виборі тем та сюжетів і у формуванні світосприймання майбутнього письменника. Закінчивши п'ятий клас сільської школи, Григір вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у Військово-Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою). Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат – письменник Григорій Тютюнник. Уже відтоді поступово формувались характерні прикмети творчої індивідуальності молодого письменника: постійне невдоволення собою, наполегливі пошуки точного слова – найпотрібнішого, найвиразнішого, – тривале обдумування кожного твору. 
За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі Українки 1980 p.
1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.
Власна інформація.

13 грудня в Івано-Франківському катедральному соборі УГКЦ відбулася Архиєрейська Літургія, на якій Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Святослав (Шевчук) проголосив утворення Івано-Франківської митрополії УГКЦ. Їі першим митрополитом став владика Володимир (Війтишин).
Як наголосив Глава УГКЦ Святослав, Івано-Франківська митрополія, утворена слідом за Львівською, буде під опікою Андрея Первозванного, пам’ять якого, власне, і шанують греко-католики в цей день. Щоб ще більше скріпити патріарші структури Церкви Києва і Галича, Синод Єпископів УГКЦ вирішив створити на землях Києво-Галицької Церкви три нові митрополії, а саме: Львівську, Івано-Франківську і Тернопільсько-Зборівську – та піднести престоли Івано-Франківської і Тернопільсько-Зборівської єпархій до гідності архиєпархії. Ці рішення поблагословив Папа Бенедикт XVI. До новоствореної Івано-Франківської митрополії входять престоли Івано-Франківської архиєпархії та Коломийської-Чернівецької єпархії. Катедральним собором цієї митрополії стає собор Святого Воскресіння Христового в Івано-Франківську.
Архиєпископ Володимир (Війтишин), митрополит Івано-Франківський, подякував, насамперед, своїм батькам за християнське виховання, священнослужителям, з якими пройшов нелегкий шлях становлення Української Греко-Католицької Церкви, наголосив на важливій ролі Галича у створенні митрополії на наших теренах. 
На урочистому Богослужінні були присутні високоповажні гості з Ватикану, представники церков різних конфесій, що існують в Україні, священнослужителі УГКЦ, багато вірних Української Греко-Католицької церкви не лише з Івано-Франківська, а й з інших міст і сіл Прикарпаття, у тому числі чимало галичан.
Власна інформація.

11 грудня 2011 року в приміщенні ОО ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка відкрито фотовиставку заступника генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з питань розвитку та охорони пам’яток Володимира Дідуха під назвою «Галич на зламі тисячоліть».
Після звітної конференції просвітян області фотовиставку презентував голова Галицького райміськоб’єднання ВУТ «Просвіта», генеральний директор Національного заповідника Олександр Береговський. Промовець розповів присутнім про Заповідник, про пам’ятки культури, які знаходяться на його території. Відтак слово мав автор виставки Володимир Дідух. Він розповів про історію фотовиставки, про її першу презентацію у німецькому місті Гамбурзі, яка відбулася 3 жовтня 2004 року.
- Ця презентація, - уточнив промовець, - відбулася у Гамбурзькому музеї етнології народів світу, в його центральній виставковій залі, й була приурочена 125-річчю заснування цього всесвітньовідомого музейного закладу. У Німеччині ми тоді представляли не тільки Галич і Національний заповідник «Давній Галич», але й Україну. Відтак фотовиставка «Галич на зламі тисячоліть» на прохання Генерального консула України в Німеччині та української громади міста Гамбурга, до речі, ровесника Галича, ще майже два роки мандрувала німецькими містами. А повернувшись в Україну, вже побувала чи не в усіх національних заповідниках нашої держави.
На закінчення свого виступу Володимир Дідух щиро пошкодував, що в Івано-Франківську предсталено далеко не повну фотовиставку - тільки окремі її фрагменти. Він поінформував присутніх, що готує до друку новий двомовний презентаційний фотоальбом «Галич давній і сучасний» та нову фотовиставку під такою ж назвою. Як тільки ця робота буде закінчена, то ці проекти обов’язково будуть презентовані у великій залі ОО ВУТ «Просвіта».
Насамкінець голова ОО ВУТ «Просвіта» Степан Волковецький щиро подякував організаторам фотовиставки і наголосив на тому, що просвітяни Національного заповідника «Давній Галич» проводять велику просвітницьку роботу, бо популяризують Галич, його минуле, сучасне і майбутнє, відроджують історичну справедливість щодо цього стольного у минулому града. А учасники цього заходу, представники просвітянських осередків області, звернулися до організаторів виставки з проханням презентувати її в районних центрах Івано-Франківщини, на що отримали згоду.

Власна інформація.

На фото: Заслужений працівник культури України, краєзнавець Михайло Головатий ділиться враженнями від виставки.

З кожною новою виставкою, яка експонується у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» збільшується коло осіб, яке хоче бути ближчим до світу мистецтва. Це – як відвідувачі виставок, які прагнуть побачити твори малярства і поспілкуватися з їхніми авторами, так і самі митці – які мають потребу передати оточуючим свою бачення навколишнього світу. Картинна галерея у Галичі стає дедалі більш популярною у мистецьких колах. Тому не випадково у ній представляють свої твори, як художники нашої області, так і з інших регіонів.
Останнього листопадового дня 2011 року тут представляв свої твори уродженець села Надієва, що на Долинщині Степан Теліжин. Цікаво, що одне з урочищ села в якому він народився, називається «Галицьке». Виставка його малярства під назвою «Краєвиди Бойківщини» була присвячена 20-ій річниці Всеукраїнського референдуму щодо проголошення незалежності України і мала на меті показати галичанам красу гір та стрімких потоків одного з найбільш цікавих етнографічних районів нашої області – Бойківщини. На виставці експонуються близько 50 пейзажів різноманітних куточків Долинського району. Куратором виставки є мистецтвознавець Христина Береговська. 
Відкрив виставку генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. У вступному слові він наголосив на потребі міжкультурних мистецьких обмінів, важливості спілкування творчих людей – уродженців різних районів, але земляків – тому, що у всіх одна Батьківщина: Україна.
З вітальним словом на виставці виступив художник Богдан Кузів, науковий працівник музею «Бойківщина» Іван Матіїв, перший вчитель Степана Теліжина в мистецтві і одночасно директор Долинської мистецької школи Степан Ролевич, письменник Василь Олійник (м. Долина), науковець Богдан Тимків (м. Івано-Франківськ). 
Про автора сказано багато теплих слів: «…він є людиною закоханою в живопис, яка не може уявити своє життя без творчості…, …його роботи переглядаються на одному подисі…, …кожна з робіт створює враження повітряності…, …він найславніший пейзажист Долинщини…»
Автор робіт Степан Теліжин розповів про свій творчий шлях та техніки, які використовує у малярстві. На його думку, природа в значній мірі надихає людей до нових звершень, створює відчуття єдиного цілого – тому він надзвичайно любить творити пейзажі. 
Гарного настрою присутнім на відкритті виставки додавали музики, які на народних інструментах вигравали бойківські мелодії. На відкритті виставки були присутні міський голова Галича Орест Трачик, ректор Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту Афанасій Ломакович.
Запрошуємо Вас до Картинної галереї Національного заповідника «Давній Галич» помилуватися неповторними краєвидами Бойківщини!
Андрій Чемеринський.

Саме так можна охарактеризувати захід, який відбувся 23 листопада 2011 р. в обласній універсальній бібліотеці імені І.Франка. Цього дня тут презентував свою нову працю «Постаті галицької історії» науковий співробітник Національного заповідника «Давній Галич», краєзнавець та освітянин Іван Драбчук.
Розділити радість автора з приводу появи нового краєзнавчого видання прийшли краєзнавці, професійні науковці, студенство, представники громадських об’єднань та політичних партій. Таке широке коло представників з різноманітних згуртувань було зумовлено активною громадською позицією краєзнавця Івана Драбчука, який окрім праці на ниві освіти та досліджень минулого, був депутатом районної ради впродовж кількох скликань, є активним членом «Просвіти».
Відкрила презентацію видання присвяченого діячам ХІ – ХІХ століть заступник директора обласної бібліотеки Галина Горбань. У вступному слові вона охарактеризувала дослідника, як наполегливого та системного відвідувача читального залу бібліотеки, патріота свого населеного пункту, поета та автора численних видань з історії церковних пам’яток та життєписів осіб, які відіграли значну роль у процесах державотворення.
У своєму слові краєзнавець Іван Драбчук висловив радість з того приводу, що презентація книги проходить у «храмі книжок». Таке відношення автора до книг не є випадковим – з дитинства він не проводив і дня без читання, цьому сприяло і те, що його мати була шкільною вчителькою. Цікавими були роздуми п. Івана з того приводу, що читаючи книги в бібліотеці, він ніколи не міг уявити собі, що колись на книжкових полицях стоятимуть видання його авторства. Оповідаючи про свою книгу, Іван Драбчук наголосив на ролі активних одиниць в житті суспільства, які можуть змінити історичний процес і підштовхнути до дії ширші верстви суспільства. Також, автор висловив щиру подяку за підтримку у виданні праці голові Тисменицької РДА Ігору Овчару, голові Тисменицької районної ради Володимиру Семеніву, колективу Національного заповідника «Давній Галич».
Про активну суспільну позицію історика та вчителя Івана Драбчука поділилися своїми роздумами депутат обласної ради, голова Тисменицької районної організації НРУ Ярослав Єфімчук та голова Галицької районної організації НРУ Володимир Федорняк. Депутат обласної ради, директор Української гімназії №1 м. Івано-Франківська Ігор Дейчаківський наголосив на тому, що Драбчук є сумлінним істориком-пошуківцем. За його словами, навіть незважаючи на те, що автор «Постатей галицької історії» немає офіційних наукових ступенів, за знанням і досвідом він насправді є «доктором наук».
Своїми враженнями про нову працю поділилися проректор з наукової роботи Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Іван Миронюк; кандидат історичних наук, завідувач кафедрою історії України Прикарпатського університету Ігор Райківський; докторант Андрій Королько; заслужений працівник культури України, краєзнавець Петро Арсенич; дослідник історії Тисмениччини Йосип Карпів. У своїх виступах вони звернули увагу на легкий стиль його почерку, як автора багатьох видань, наявність значного авторитету у колі краєзнавців області, порівняли його пошуки з діяльністю галицьких істориків ХІХ ст. – І.Шараневича та Й.Пеленського. Сумлінність Драбчука, як історика було озвучено наступними словами: «Більшість дослідників вивчаючи історію держави (у абстракному розуміння як дерева) вивчають тільки крону, а Драбчук досліджує коріння».
Впродовж презентації Іван Драбчук постав перед присутніми не тільки, як історик, а і як поет. На вечорі було прочитано уривки з його інтимної лірики, етюди присвячені порам року. Всі бажаючі мали змогу ознайомитися з попередньою творчістю краєзнавця з Сільця – експонувалася виставка його попередніх видань.
Підсумком презентації видання став виступ заступника генерального директора з питань охорони пам’яток Національного заповідника «Давній Галич» Володимира Дідуха. Від імені дирекції заповідника він висловив подяку «невтомній бджілці» Івану Драбчуку і подарував обласній універсальній бібліотеці ім. І.Франка підбірку видань, які впродовж 17 років були видані Заповідником.
А.Чемеринський

Нещодавно у видавництві «Манускрипт-Львів» вийшов фотоальбом-путівник Володимира Дідуха та Андрія Кіся «Галич». Видання містить понад 400 світлин. Роботи фотомайстрів розповідають про славне в минулому місто - столицю могутньої у свій час Галицько-Волинської держави, один з найбільших політичних, культурних та адміністративних центрів Східної Європи ХІІ-ХІІІ століть. Світлини відображають унікальну архітектуру давнього Галича, графіті на стінах храму Св. Пантелеймона, надмогильні пам’ятники караїмів, найцінніші археологічні знахідки з околиць Галича. Матеріали, вміщені у виданні, виходять за рамки давньоруського періоду нашої історії. Тут читач знайде розповідь про долітописні часи, давній караїмський народ, що живе на наших теренах, побут галичан за панування польської та австрійської держав, новий Галич.

14 жовтня в Галичі відбулася науково-практична конференція «Успенський собор. Минуле і сучасність». Організували її Національний заповідник «Давній Галич», Український комітет ICOMOS (Міжнародна рада з питань пам’яток і визначних місць) та Івано-Франківське обласне товариство охорони пам’яток історії та культури. Відкрив пленарне засідання генеральний директор-науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. Він зауважив, що кожна нація цікава для світу своєю неповторною культурою, а тому ми повинні зберігати і популяризувати свою культурну спадщину.Від імені керівництва області з привітаннями до учасників і гостей конференції звернулася заступник голови Івано-Франківської обладміністрації, голова обласного товариства охорони пам’яток історії та культури Романія Постолянюк. Вона, зокрема, зазначила, що вже 10 років проводяться науково-практичні конференції, присвячені дослідженням стародавнього Галича. Тільки науковці, які глибоко вивчають історію, можуть дати пораду, як краще зберегти пам’ятку національного значення - фундаменти Успенського собору.

Картини львівського художника Олега Ярмолюка випромінюють надзвичайно потужну позитивну енергію. Більше десятка років відтворює митець на своїх полотнах втрачені пам’ятки - дерев’яні церкви України, зруйновані війнами, комуністичним режимом, знищені полум’ям. Малює художник під мелодію дзвонів, адже живе на території собору Святого Юра у Львові. В атмосфері літургій, молитов, натхненний Божим духом, відтворює храми, яких уже не існує в реальності.

Page 41 of 46

Expeditions

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідницька експедиція Заповідника. Науковим консультант...

28 Mar 2011 Hits:2510

Read more

Architecture

The Castle of Halych

The prominent historian, one of the researchers of ancient Halych A. Petrushevych considered, that t... Read more

05 Apr 2011 Hits:14631

Churches of the Karmelits

In the war-time in 1655 the church and the buildings of the monastery were blasted and emptied. The ... Read more

02 Apr 2011 Hits:14570

The Churche of the Nativity

Nobody of researchers was lucky enough to set the date of the constructions of the church, although ... Read more

02 Apr 2011 Hits:1094