Галич, як «історично населене місто», цікаве різноманітними об’єктами та пам’ятками культурної спадщини минулого. Серед численних пам’яток історії, архітектури та археології, цікавими для історії міста є давні кладовища,  церквища,  кургани, фортифікаційні споруди, храми, що знаходяться в межах генерального плану Національного заповідника «Давній Галич».

Зважаючи на те, що туризм є найбільш дієвим засобом популяризації історико-краєзнавчих знань, вивчення пам’яток минулого, підвищення загальноосвітнього і культурного рівня, що сприяє формуванню загальнолюдських та національних цінностей, науково-освітній відділ, як і заповідник загалом, працює над покращенням якості екскурсійного обслуговування відвідувачів, розширенням екскурсійних маршрутів, формуванням  туристичної  привабливості  історичних  й сакральних об’єктів, збалансованістю його туристичного потенціалу, через перспективи розвитку туристично-пізнавальних особливостей заповідних історичних територій.

Щоб зрозуміти в якому напрямку скерувати зусилля з метою приваблення відвідувача до об’єкту, слід виявити всі позитивні і негативні сторони, дослідити можливі загрози та вигоди середовища. Подбати про створення відповідних  умов для поліпшення туристичної інфраструктури,  підвищення ефективності роботи.

З цією метою науково-освітнім відділом організовано краєзнавчо-пізнавальний експедиційний загін з розширення та удосконалення  екскурсійних маршрутів та поліпшення  роботи екскурсоводів.

Перший етап роботи загону було здійснено 15 червня 2017 року за пішохідним  маршрутом з міста Галича до караїмського цвинтаря, де знаходяться 225 поховань середини XVII – поч. XXІ ст. Далі до  урочища Мниський сад, де в 1987–1988 роках О. М. Іоаннесяном, а в 1990 році Б. П. Томенчуком  було зафіксовано сліди одного із найбільших кладовищ княжого Галича площею приблизно 2 га. (на дослідженій території було розчищено поховання в саркофагах, прості ґрунтові та підплитові могили). Через виноградну гору до храму святого Пантелеймона, до церкви Спаса на горі «Карпиця», відкритої Л.Лаврецьким та І. Шараневичем 1882 року, згадуваної у Київському літописі під 1153 роком як божниця св. Спаса біля палацу галицького князя Володимирка Володаревича. Тут же військові фортифікаційні споруди часу Першої світової війни.

Далі старою княжою дорогою маршрут проліг в урочище Діброва, до двох печенізько-половецьких  курганних могильників («угорських могил») за Я. Пастернаком (Угорський час, ІХ–Х ст.), звідти – у Підгородь, до Княжої криниці,  на Золотий тік, до Музею історії Галича, оборонних валів, в урочище Прокаліїв сад, до фундаменту монастирської церкви св. пророка Іллі, яку було споруджено у романському стилі в ХІІ ст. У XVIIІ ст. храм було розібрано і з його каменю споруджено митрополичі палати.

В ході роботи експедиції визначено цілий ряд завдань щодо створення нового маршруту, серед яких маркування нового екскурсійного шляху, визначення тривалості, можливість поповнення запасів провіанту і води, благоустрій окремих територій об’єктів, встановлення інформаційних знаків і банерів, визначення місць для відпочинку та облаштування укриттів на випадок негоди. Розглянуто й можливість створення велосипедного маршруту, а також дводенного – з облаштуванням наметового табору в урочищі Бідун над р. Лімницею.

 

Ярослав Поташник

Впродовж 25–27 травня 2017 року в Івано-Франківську та Княжому Галичі (с. Крилос) провідні медієвісти Білорусії, Польщі, Росії, Сербії й України порушили складне коло наукових питань в царині термінології та методології досліджень Русі. Організаторами ІІІ Міжнародної наукової конференції з циклу Colloquia Russica виступили Центр медієвістичних студій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна), Національний заповідник «Давній Галич» (м. Галич, Україна) та Ягелонський університет (м. Краків, Польща).

26 травня 2017 року учасники конференції провели відкриту секцію на території заповідника в резиденції парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Крилос. Наукове засідання поблагословив місцевий парох о. Ярослав Жолоб, а від імені адміністрації Національного заповідника «Давній Галич» привітальні слова виголосив заступник генерального директора Семен Побуцький. Робота секції проходила у жвавих дискусіях і дебатах пов’язаних із середньовічними назвами державних та церковних інституцій Галицької землі ХІ–XV ст.

Після завершення наукових обговорень учасники в повній мірі відчули дух княжої столиці відвідавши фундамент галицької катедри ХІІ ст., Успенську церкву XVI–XVIII ст., музей історії Галича (Митрополичі палати), храм св. Пантелеймона ХІІ ст. церкву Різдва Христового XIV–XVI ст. й Старостинський замок XIV–XVIII ст. Окрім цього, завдяки військово-історичній дружині «Чорна Галич» (м. Львів / м. Івано-Франківськ) та пізнавально-ігровому комплексу «Реміснича Підгородь» (с. Крилос) гості дійства отримали можливість скуштувати страви середньовічної кухні, ознайомитися з ремеслами та бойовим мистецтвом Галича ХІІ–ХІІІ ст.

Своєрідним підсумком конференції стала презентація найновіших наукових та популярних видань з історії середньовічної Русі. Зокрема, галицькій тематиці присвячені збірники статей «Король Данило та його часи», «Галич» випуск 2, монографія Олександра Головка «Князь Мстислав Мстиславич «Удатний» та його доба», а також настінний календар на 2017 рік «Цісарсько-королівський Галич у давній листівці з приватної колекції Андрія Чемеринського».

9 листопада минулого року в Києво-Печерській лаврі відбулася урочиста церемонія нагородження переможців акції «7 чудес України: історичні міста та містечка». До переможної сімки ввійшов Галич із своїм історичним ареалом. Тоді ж засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко, під патронатом якого діє проект, зазначив, що нагородою для  міст-переможців будуть історико-пізнавальні фільми, створені одним з телеканалів України, які вийдуть на екрани нашої держави.

Минуло всього кілька місяців і ось творча група телевізійного каналу ICTV разом з Миколою Томенком знову в Галичі. Користуючись паузою у зйомках, мені вдалося поспілкуватись з очільниками району, керівниками Національного заповідника «Давній Галич»  і звичайно ж, з автором проекту.

–  Як я й обіцяв, всі наші переможці матимуть фільми про історію  своїх містечок. Разом з каналом ICTV ми розпочали важку, копітку роботу, – розповідає пан Микола, – працюємо на повну потужність. Ще недільного ранку були у Хусті, а вже обідньої пори знімали на фундаменті Успенського собору у Крилосі. Сьогодні продовжуємо зйомки у Галичі.

Ідеологія проста – від давніх часів до сьогодення. Творча група поставила перед собою мету, крім, власне, популяризації Галича, показати дещо невідому історію княжого міста, торкнутися детальніше особистості Ярослава Осмомисла, історії Успенського собору. А з іншого боку – зазирнути у Галич сучасний,  звернути увагу на розширення туристичного потенціалу. Тому не оминули центру реабілітації тварин Галицького Національного природного парку, адже це на даний час єдиний центр в Україні з догляду за хворими птахами.

У нашому доробку вже сорок фільмів, які транслювалися чи не двома десятками українських каналів. Тепер ми вперше будемо робити коротку п’ятихвилинну версію для програми «Ранок на ICTV» і, зрозуміло, повномасштабну, для масового показу, зокрема, для загальноосвітніх шкіл. Загалом, фільм буде орієнтований на глядача всієї України, а не тільки жителів Прикарпаття. Таким чином, презентуючи історію міст і містечок, ми прагнемо єдиною метою об’єднати Україну, – зазначив Микола Томенко.

– Сьогодні Галич не позбавлений  туристичної привабливості, адже має достатній історичний, релігійний, рекреаційний потенціал. Це завдяки нашому славному минулому.  Тому слід не забувати, що саме галицькі князі стояли на підвалинах творення європейської держави. І це має викристалізуватися в ідеї фільму, – долучився до розмови голова Галицької районної державної адміністрації Микола Попович.

– Туризм для Галича має бути пріоритетом, адже це суттєве наповнення бюджету. А будуть кошти – місто і район почуватимуть себе вільніше  в економічному плані, з’являться нові робочі місця, – підтримав очільника району голова районної ради  Павло Андрусяк. – Сьогодні треба всім працювати над популяризацією Галича, його історичної минувшини і України загалом. Це закладено в програму Миколи Томенка. І ми вдячні, що існує даний проект, – підкреслив голова ради.

– Я хочу зазначити, що в творенні проекту велика роль належить колективу Національного заповідника «Давній Галич», – відзначив заступник генерального директора Семен Побуцький. – Ми сьогодні не боїмося сказати, що за останніх три роки нами таки чимало зроблено в плані популяризації Галича. І хочу наголосити, що все завдячуючи тісній співпраці з райдержадміністрацією, районною та міською радами.

Заповідником проведено ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятці Х ст. Галичиній могилі, створено музейну експозицію у даному об’єкті. Реставровано гуцульську ґражду – пам’ятку ХІХ ст. в етнографічному музеї. Взято на баланс пам’ятку XVII ст. Галицький замок, проведено електрифікацію його прилеглої території.

Крім того, в рамках популяризації історії Галича проведено музейно-туристичний фестиваль «Давній Галич збирає друзів», за участю 16-ти історико-культурних заповідників Міністерства культури України. Започатковано  мистецький фестиваль «Сальви лицарській звитязі», розгорнуто музейно-етнографічну програму «Живий музей». Сьогодні заповідник популяризує Галич як першу столицю України, що вже є чудом  в історії держави.

– Повертаючись до концепції унікального телевізійного проекту, розумієш, що український глядач матиме змогу побачити історично значиме, туристично привабливе обличчя нашого міста.  Так, нам не вистачає інфраструктури, яка працювала б на туриста, але ця проблема сьогодні обговорюється на всіх рівнях влади і, сподіваюсь, результат таки буде. А завдяки проекту Миколи Томенка ми презентуємо справжню Україну, демонструємо велич української історії, в якій Галич займає особливе місце, – підсумував розмову генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин,

 

Розмову вів Ярослав ПОТАШНИК

«Як же із тисяч професій обрати ту, яка приносила б найбільшу користь людям, країні, давала б змогу відчути себе потрібним, повно¬цінним і задоволеним своєю працею? Як уникнути помилок і розча¬рувань у майбутньому, обравши певну професію?» — такі запитання виникли у мене, коли я готувався до години спілкування зі школярами, під час виховного інтерактивного заходу «Майстерня професій», який проходив цими днями у Галицькій загальноосвітній школі №2. Зрештою, відповідь шукали разом з учнями.

Галицький районний центр зайнятості, з метою розширення уявлення про світ професій, ознайомлення з видами професійної діяльності, які користуються попитом на ринку праці, сприяння у виборі професійного майбутнього постійно проводить такі заходи для школярів району.

Цього разу «майстернею»  було представлено такі професії, як: пожежний рятувальник Галицьким райвідділом управління державної служби надзвичайних ситуацій; гончар, фахівець з соломоплетіння, фахівець з бісероплетіння, їх представляла Галицька художньо-реміснича школа; зі справжньою чоловічою професією електрогазозварника учнів познайомив підприємець Ігор Дирда; Галицький районний військовий комісаріат представляв професію військового; учні також мали можливість спробувати себе у професії муляра, а Національний заповідник «Давній Галич» запропонував школярам побувати у ролі екскурсоводів.

Як виявилося, цей фах найбільше зацікавив дітей, які з інтересом слухали розповідь про особливості екскурсійної справи, цікавилися питаннями історії України і рідного краю і, буквально, засипали найрізноманітнішими запитаннями. Найбільш активні учні отримали заохочувальні подарунки.

 

Андрій Петраш

Минуло лише кілька місяців, як Національний заповідник «Давній Галич» та  пп «Галицька друкарня Плюс» представили унікальний проект – перекидний настінний календар «Цісарсько-королівський Галич у давній поштовій листівці з колекції Андрія Чемеринського», присвятивши унікальне повноколірне видання з видами міста на Дністрі середини ХІХ – початку ХХ століть  650-й річниці надання Галичу Магдебурзького права. А вже  цими днями, на історичних спорудах нашого міста, які витримали кілька епох, різного роду перебудов та руйнувань, облаштовано оригінальні, виконані в сучасних матеріалах, двомовні (українською та англійською) інформаційні таблиці, виготовлені за сприяння голови Галицької районної ради Павла Андрусяка.

Тепер не лише галичани, а й гості міста матимуть змогу дізнатися, де знаходиться будівля колишнього повітового суду, де свого часу працював магістрат, в якому будинку навчали ремісників, де діяла  недільна школа, які установи сьогодні розміщено у колишньому костелі Вознесіння Діви Марії тощо.

Це лише невелика частина програми Національного заповідника «Давній Галич», присвяченої ювілею надання місту Магдебурзького права та 1120-літтю від першої згадки про Галич в угорських хроніках,  яке відзначатимемо наступного року.

Історія оживає. Вже сьогодні з метою розширення екскурсійних маршрутів та збільшення кількості туристів колектив науковців працює над новими промоціями, здійснюється поповнення експозицій музеїв, у скансені (музеї просто неба) працює програма «Живий музей», на території Музею історії Галича, а з часом і на галицькому замку працюватимуть клуби історичної реконструкції, розроблено ряд програм музейних фестивалів не лише для дорослих, а й для дітей, заплановано чимало творчих зустрічей і мистецьких виставок.  Туристичний сезон розпочався, «Давній Галич» радо відчиняє двері для відвідувачів.

 

Ярослав Поташник

18-19 травня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбудеться

науково-практична конференція

«Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», присвячена 500-річчю Реформації.

 

На конференції працюватимуть такі секції:

1. Реформація. Формування течій раннього протестантизму в контексті європейської релігійної ідентичності.

2. Протестантизм в Україні та його вплив на розвиток релігійних процесів в інших авраамічнх релігіях.

3. Видатні постаті Європейської Реформації та українського християнства.

4. Дослідження впливу Реформації на розвиток сакральної культури і мистецтва

в Україні.

У Галичі вміють шанувати усе галицьке. Нещодавно тут експонувалась виставка давньої галицької плащаниці, а 10 травня завітала виставка давньої галицької ікони. Зберігаються ці стародавні мистецькі  реліквії, що датуються ХVІІІ – ХІХ столітями у Катедральному соборі Святого Воскркесіння  м. Івано-Франківська. За межі храму вони вийшли уперше і експонуються у виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич».

Тут у Галичі свого часу уже експонувалась виставка давньої подільської ікони. Але зображення на них більше тяжіло до сходу. Сьогодні у Галичі ми можемо побачити те, що близьке нам, нашому світосприйняттю і зображені на них лики святих нам близькі по духу малярства, хоч ми на виставці є просто споглядачами.  Галицькі ікони – це твори західного малярства, яке має свої принципи, свої стилі.

Відкриття виставки, яка організована науково-освітнім відділом заповідника (завідувач Ярослав Поташник), поблагословив галицький декан о. Ігор Броновський. На відкритті виставки слово мав о. Євген Андрухів, художник – мозаїст, голова сакральної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Він, зокрема, зауважив, що «виставка ікон – це не традиційне сприйняття якихось видів мистецтва, наприклад, портретів чи пейзажів тощо, які оглядають люди. На виставці ікон - усе навпаки: ікони дивляться на людей і це змінює їхню психологічну складову. Через ікони Бог дивиться на людину,  через них Бог оцінює її життя».

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький, який запросив присутніх на відкритті виставки її оглянути, наголосив, що виставка давньої галицької ікони експонуватиметься два місяці, так що усі бажаючі зможуть тут побувати. На ікони можна не просто дивитись, до них можна  (і треба!) молитись. І це робили  окремі відвідувачі, проходячи повз них.

Наприкінці хочеться подякувати настоятелю Івано-Франківського катедральнного собору Святого Воскресіння о. Юрію Новицькому за сприяння в організації виставки. У тому, що виставку першими можуть оглянути галичани і гості давнього міста,  є певний символізм. І, можливо, з доброго починання Галича, вони почнуть свою мандрівку виставковими залами Галичини і України.

Іван ДРАБЧУК

18 квітня культурний cвіт відзначав Міжнародний день пам’яток та історичних місць (в Україні – День пам’яток історії та культури). Це свято встановлене в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО.

У Європі до історії ставляться дбайливо, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції після археологічних розкопок проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанів вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований за римського імператора Адріана для охорони північних рубежів Імперії.

У Галичі, давньому місті над Дністром, де кожний клаптик землі, кожен камінчик дихає історією, в 1994 р. на основі комплексу історичних та культурних пам'яток ХІ–ХVІІ століть було створено державний історико-культурний заповідник, який згідно з Указом Президента України одержав статус національного й офіційну сучасну назву.

Національний заповідник «Давній Галич» (генеральний директор Володимир Костишин) є культурно-освітнім і науково-дослідним закладом. Основною метою заповідника є виявлення, дослідження, збереження, популяризація та використання культурної спадщини давнього Галича, столиці Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств.

Давній Галич – це унікальна історико-археологічна пам'ятка всеукраїнського значення. А тому впродовж років галицькі науковці, учасники археологічного загону Постійно діючої науково-дослідної експедиції Національного заповідника «Давній Галич» проводять розвідки в межах генерального плану установи. Насамперед археологи складають карти, на які наносять місцезнаходження об’єктів для досліджень. Часто городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, розорюються, розкопуються в господарських цілях. Такі роботи знищують культурний шар, у якому можуть бути цінні артефакти, тому науковці не гребують і підйомним матеріалом, знайденим на поверхні після оранки. Результатом роботи археологів стало виявлення нових різночасових поселень і курганів. Завдяки галицьким науковцям про давній Галич знають у світі. Зокрема, керівник археологічного загону, завідувач археологічного відділу НЗДГ, кандидат історичних наук Тарас Ткачук бере участь у наукових конференціях, що відбуваються в різних країнах, його статті опубліковані в іноземних журналах і наукових збірниках. Серед них такі видання:

Bialy Potok. Materialy z badan Jozefa Kostrzewskiego na Podolu. Pod redakcja Marzeny Szmyt. Poznan 2016. 521 S. (Білий Потік. Матеріали з досліджень Юзефа Костшевського на Поділлі).

Materials from Jozef Kostrzewski’s Podolia Excavations. Rozdzial 5. Ceramika kultury trypolskiej. Pottery of the Trypillia Culture. S. 113–174. (Розділ 5. Кераміка трипільської культури).

Rozdzial 17. Osada z Bialego Potoku w kontekscie regionalnych ugrupowan kultury trypolskiej. The Bialy Potok Settlement in the Context of Regional Trypillia Culture Groups. S. 423-442. (Розділ 17. Поселення у Білому Потоці в контексті регіональних (локальних) груп трипільської культури).

Catalogue of Komarow Culture Barrow Cemeteries in the Upper Dniester Drainage Basin (former Stanislawow province). P. Makarowicz, I. Kochkin, J. Niebieszanski, J. Romaniszyn, M. Gwalinski, R. Staniuk, H. Lepionka, I. Hildebrant-Radke, H. Panakhyd, Y. Boltrik, V. Rud, A. Wawrusiewicz, T. Tkachuk, R. Skrzyniecki, C. Bahyrycz. Poznan 2016. P. 530. (Каталог курганних могильників Комарівської культури на верхньодністровському басейні (колишня Станіславівщина).

Cucuteni Culture within the European neo-eneolithic context. Piatra-Neat. 2016. (Культура Кукутень в європейському нео-енеолітичному контексті)

Chipped stone assemblage of Early Trypolie Culture object from Kozyna settlement site (Western Ukraine). A. Pelisiak, T. Tkachuk. P. 355 – 375. (Крем’яний комплекс раннього Трипілля з поселення Козина (Західна Україна)

Prospections magnetometriques sur des sites de la culture Cucutni-Trypillia sur le cours du Dniestre et du Boug de Sud. T. Saile, M. Posselt, M. Debiec, D. Kiosak, T. Tkachuk. P. 581-596. (Геомагнітні сканування поселень культури Кукутень-Трипілля на Дністрі і Південному Бузі).

Завдяки популяризації діяльності Національного заповідника «Давній Галич», зокрема результатів археологічних досліджень, про наш край, його культурну спадщину знають у науковому світі європейських країн.

Любов Бойко.

Відкрив засідання заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи кандидат історичних наук Семен Побуцький. Науковці розглянули ряд питань, зокрема затвердження до друку збірника матеріалів науково-практичної конференції «Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», звіт археологічного загону про роботу за 2016 р., звіт релігієзнавчо-пошукового експедиційного загону зі збору церковних речей і стародруків у галицьких храмах.

З першого питання виступила завідувач інформаційно-видавничого відділу Любов Бойко. Працівники відділу у визначений термін підготували до друку збірник матеріалів науково-практичної конференції, присвяченої 500-річчю Реформації, проведення якої заплановане в Національному заповіднику «Давній Галич» на 18-19 травня 2017 р. Видання на 456-и сторінках містить 61-у доповідь науковців з Галича, Івано-Франківська, Києва, Харкова, Чернігова, Чигирина, Рівного, Одеси, Маріуполя, Запоріжжя та ін. міст України.

Завідувач археологічного відділу кандидат історичних наук Тарас Ткачук розповів про археологічні розвідки експедиційного загону Національного заповідника «Давній Галич» в 2016 році. Результатом роботи археологів стало виявлення нових різночасових поселень і курганів у Викторівському лісі та поблизу сіл Поплавники, Ганнівці, Дубівці та ін.

Цікаві знахідки релігієзнавчо-пошукового експедиційного загону Національного заповідника «Давній Галич» показав у відеопрезентації завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник. Це, насамперед, копія Туринської плащаниці, привезеної з монастиря Успіння Матері Божої ЧСВВ в с. Погоня Тисменицького району, а також плащаниці з храмів сіл Бовшів, Придністров’я, Демешківці, Різдвяни, Перлівці, Курипів, Крилос, Комарів, Мединя, Дубівці, Бишів, Бринь, Пітрич, Козина, м. Галича, речі церковного вжитку, стародруки. Напередодні Великодніх свят галичани і гості міста мали можливість побачити ці експонати на виставці в Картинній галереї заповідника.

Любов Бойко.

У виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка картин угорської художниці Каталін Голло. Виставка є результатом співпраці нашої установи із угорським консульством в Ужгороді, яке очолює Ласло Віда. Це уже другий захід, який організовується в Галичі за спільною домовленістю. Минулого року галичани мали змогу познайомитись із творами мистця Ласло Чока.

Як сказав пан консул, який був присутній на відкритті виставки, вони співпрацюють переважно із великими центрами, але давній Галич не могли обминути, бо в епоху середньовіччя долі Галича і Угорщини тісно переплітались.

У своєму виступі Каталін Голло, яка теж прибула до Галича, незважаючи на довгу дорогу,  наголосила, що «рисунок – це моя пристрасть. Мої малюнки відкиривають мій найглибший внутрішній світ. Робата з графікою означає для мене радість творення».

Художниця народилася на Закарпатті в угорській сім’ї, вчилася в Ужгороді, і хоч багато років живе в Угорщині, українську мову не забула. Картини художниці непрості для сприйняття. Але у них закладено  великий філософський зміст, який не усі до кінця можуть зрозуміти. Видно, що вона любить життя і цінує  його кожну мить. Про її твори більше можуть сказати мистецтвознавці, але вже, як кажуть, й  неозброєним оком видно, що у картинах багато пориву, вони жіночі, романтичні і настроєві.

Від галичан на відкритті виставки виступили завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник,  директор Малої академії народних ремесел  Стефанія Сидорук  та заступник генерального директора заповідника з наукової роботи Семен Побуцький, який власне і запросив усіх присутніх до перегляду незвичайних картин непересічної авторки.

Іван ДРАБЧУК

Expeditions

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідницька експедиція Заповідника. Науковим консультант...

28 Mar 2011 Hits:2208

Read more

Architecture

The Castle of Halych

The prominent historian, one of the researchers of ancient Halych A. Petrushevych considered, that t... Read more

05 Apr 2011 Hits:14484

Churches of the Karmelits

In the war-time in 1655 the church and the buildings of the monastery were blasted and emptied. The ... Read more

02 Apr 2011 Hits:14442

The Churche of the Nativity

Nobody of researchers was lucky enough to set the date of the constructions of the church, although ... Read more

02 Apr 2011 Hits:970