Сьогодні в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрито виставку молодого київського художника Павла Гузенка, роботи якого - яскравий приклад сучасного мистецтва у жанрі експресіонізму.
Павло народився 1977 р. у м. Коростині Житомирської області де навчався у дитячій художній школі. А далі збагачував свої знання у дитячій Державній художній середній школі ім. Т.Шевченка. Сьогодні художник проживає у столиці, а поціновувачі його мистецтва – в США, Канаді, Туреччині, Німеччині, Китаї, Росії та в багатьох містах України.
Галич, де проходить шоста персональна виставка робіт художника, є близьким Павлові, бо у нашому місті мешкають його родичі. На відкритті були присутні мати – Валентина Павлівна та двоюрідний брат – Ярослав Крет.
Твори митця вражають сміливістю кольорового рішення, яке сприймається наче вибух світла і плям. Саме тому, що світлі відтінки й тепла кольорова гамма домінують чи не у кожному творі, від полотен лине неймовірна легкість і тепло, вони піднімають настрій і, викликаючи позитивні емоції, вказують на особистий світогляд автора.
Його роботи можна назвати живими, теплими і життєрадісними не лише за змістом, а й за формою. Незважаючи на те, що сюжети є досить простими, Павло Гузенко зачаровує кольором, який подає сміливо, різноманітно і в той же час дуже легко й витончено.
Багато робіт виконані технікою а-ля пріма. Такий метод найчастіше застосовували імпресіоністи, які метою своєї творчості вважали повернення до природи, що є джерелом усіх вражень та встановлювали зв’язок між оком художника і світлом. А експресіоністи – це фактично нові імпресіоністи лише сучасні, які бавляться хаотичністю форм.
Щодо кольорового рішення, то характерним є перебільшення насиченості кольору, його підсилення що, зрештою, й робить ці роботи привабливими, а майстра – віртуозом кольору і світла. Варто відзначити особливу красу і легкість мазка, кожен з яких вдало підкреслює форму. В той же час і кольорова гамма, і техніка виконання зовсім не затиснуті в рамки – вони вільні.
Слід також зазначити, що більшість полотен не мають чіткої сюжетної лінії, художник ловить мить і не має значення – квітка це в час її розпуску, чи метелик в польоті, чи тепле світло вуличного ліхтаря.
А для тих, хто любить простоту сюжетної лінії, ця виставка – знахідка, адже полотна Павла Гузенка зрозумілі кожному глядачу. А люди, в більшості, цінять те, що розуміють.
З впевненістю можна сказати, що художник Павло Гузенко - людина життєрадісна, світла, наповнена любов’ю до природи, талановита і надзвичайно працьовита.
Вітаючи автора, бажаємо, щоб він це світло і тепло проніс через усе своє творче життя.
Н.Качковська